Полозов: До наступного березня власники ділянок у Криму, які потрапили у прикордонну зону, мають якось їх позбутися
Приблизно 11 тисяч ділянок у Криму опинилося в так званій прикордонній зоні, де іноземні громадяни не можуть володіти землею, пояснив у коментарі виданню "ГОРДОН" російський адвокат Микола Полозов.
Кількість жертв окупації Криму, зокрема людей, які втратили майно, тільки зростатиме. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" повідомив російський адвокат Микола Полозов.
"Я не відкидаю, що кількість людей, які втратили будинки й землю, може найближчим часом зрости. У березні 2020 року президент РФ Володимир Путін видав указ про визнання частини районів Криму, включно з усією прибережною смугою і північними районами півострова, прикордонними територіями. Відповідно до законодавства РФ, там земельними ділянками не можуть володіти іноземні громадяни", – пояснив співрозмовник.
Полозов повідомив, що таке майно українців продаватимуть з аукціонів.
"За деякими даними, таких ділянок налічують не менше як 11 тисяч. Протягом року, до наступного березня, власники ділянок мають якось їх позбутися – подарувати або продати. В іншому випадку майно викуповуватимуть нібито за ринковою ціною, а потім продаватимуть з аукціону. Але, найімовірніше, це буде якась форма експропріації. Тому кількість жертв окупації, зокрема людей, які втратили майно, тільки зростатиме", – пояснив адвокат.
На його думку, навіть якщо міжнародний суд визнає жертвами окупації людей, які втратили будинки й землю у Криму, йому не вдасться зобов'язати Росію компенсувати втрати.
"Міжнародний кримінальний суд – це не Європейський суд із прав людини. Якоїсь прямої компенсації, навіть у разі визнання жертвами, люди не отримають. Наразі будь-яких ефективних засобів захисту практично немає. Можна звернутися до ЄСПЛ, якусь кількість років потому отримати від російської влади компенсацію, у разі якщо суд встановить порушення конвенції і вкаже російській владі на необхідність виплати. Але знову-таки, чи можна порівняти це з цінністю втраченого майна? Майно ж втрачають не тільки фізособи. Багато компаній втратило значні активи на території Криму, яку тимчасово окуповано. На швидке вирішення цієї проблеми я б не розраховував. Це питання не тільки правове. Воно в певному сенсі політичне. Доки зберігається кремлівська влада в нинішньому вигляді, у поточній конфігурації, я думаю, годі й розраховувати на швидке відшкодування завданих збитків", – резюмував Полозов.
30 липня пресслужба прокуратури Автономної Республіки Крим повідомила, що в Міжнародний кримінальний суд надійшла інформація про 3952 жертви порушення права власності у Криму. Ідеться про 250 осіб, чию нерухомість знесли, і 3702 жертви, у кого окупаційна влада вилучила земельні ділянки. Заступник прокурора АРК Віталій Секретар підкреслив, що, згідно з міжнародним гуманітарним правом, знищення та привласнення чужого майна окупаційною владою заборонене.
Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.