Порошенко заявив, що Кримську платформу почали 2016 року. Представник президента в АРК закликав "бути чесним із самим собою"

"Одне з перших завдань – забезпечити якомога більшу присутність іноземних держав під час проведення Кримської платформи. Ми почали цю ініціативу у 2016 році", – зазначив Порошенко.

За його словами, ще у 2014 році було проголосовано "Резолюцію 100" Генеральної Асамблеї ООН, "коли 100 країн світу, незважаючи на шалену протидію Росії, рішуче засудили незаконну анексію Криму, агресію РФ проти України".

"І потім ми щорічно проводили відповідні заходи і прийняття відповідних рішень, включно з Генасамблеєю і Радою безпеки ООН у Нью-Йорку", – підкреслив Порошенко.

У представництві президента України в АР Крим, коментуючи заяви нардепа, заявили, що "дуже важливо говорити правду" і "бути чесним із самим собою".

"Дуже важливо відповідати за свою роботу, за те, що ти робиш сам, а не приписувати собі те, до чого ти не маєш відношення", – написав у Facebook постійний представник президента в АРК Антон Кориневич.

За його словами, до заснування Кримської платформи на міжнародних майданчиках роботу щодо Криму вели в межах окремих міжнародних організацій, парламентських асамблей, судових органів і вона стосувалася окремих проблемних питань, але єдиного координаційного майданчика для обговорення деокупації і реінтеграції півострова не було.

"Президент України Володимир Зеленський ввів Кримську платформу у нормативно-правову систему України, підписавши указ №78/2021 від 26 січня 2021 року, яким, серед іншого, утворив оргкомітет Установчого саміту Кримської платформи... Цим же указом дав доручення уряду розробити Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки... і ввів лідерів кримськотатарського народу до складу оргкомітету", – нагадав Кориневич.

Він додав, що Зеленський також затвердив Стратегію деокупації і реінтеграції тимчасово окупованої території Криму і вніс до парламенту як невідкладний законопроєкт "Про корінні народи України".

Контекст:

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.

Офіційно Кримська платформа запрацює на саміті в Києві 23 серпня 2021 року. На ньому планують ухвалити документ із назвою Кримська хартія, який засудить політику Росії щодо окупованого Криму.

У МЗС РФ Кримську платформу назвали "недружнім щодо Росії кроком" і "посяганням на територіальну цілісність РФ". За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, через ініціативу у РФ "наростають емоції, іноді навіть істеричні".

Кримську платформу як новий майданчик для переговорів про повернення окупованого Криму до складу України вже підтримало більше ніж 10 країн світу.

Запрошення Зеленського відвідати саміт Кримської платформи прийняли президент Польщі Анджей Дуда, президент Латвії Егілс Левітс, президент Литви Гітанас Науседа, глава Євроради Шарль Мішель і верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. На високому рівні на саміті Кримської платформи також буде представлено США.

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до Російської Федерації не визнають Україна і більшість країн світу.