Представник президента в АРК прокоментував скаргу, подану Росією проти України в ЄСПЛ

"Відповідно до міжнародного гуманітарного права, держава-окупант відповідає за все, що відбувається на тимчасово окупованій території, яка знаходиться під її ефективним контролем. Ч. 1 ст. 55 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (Четверта Женевська конвенція) передбачає, що держава-окупант зобов'язана за допомогою всіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами; зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо. Ці положення, безумовно, стосуються і такого ресурсу, як вода", – зазначив Кориневич.

За його словами, водопостачання окупованого Криму є дорогим заходом для РФ, тому вона намагається за допомогою тиску на міжнародних партнерів схилити Україну до відновлення водопостачання.

"Проте Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після семи років тимчасової окупації частини суверенної території", – підкреслив представник президента.

Він заявив, що Україна готова відновити водопостачання на територію Криму після завершення окупації півострова.

Контекст:

22 липня Росія вперше звернулася до Європейського суду з прав людини з міждержавною скаргою на іншу державу – Україну. Скарга стосується "загибелі мирного населення, незаконного позбавлення волі та жорстокого поводження з людьми" під час подій Майдану й у Будинку профспілок в Одесі 2014 року, а також під час антитерористичної операції на Донбасі.

Також Росія обвинувачує Україну в катастрофі літака рейсу MH17 "Малайзійських авіаліній", блокуванні подавання прісної води у Крим, "практиці придушення свободи слова", "дискримінації російськомовного населення" та інших, на думку Росії, порушеннях.

Росія скаржиться на те, що Україна блокує подавання прісної води у Крим Північно-Кримським каналом, позбавляє права жителів південного сходу країни брати участь у виборах до центральних органів влади і нібито відмовляється співпрацювати з російськими слідчими органами в розслідуванні злочинів.

За весь час у ЄСПЛ було подано 27 міждержавних скарг, дев'ять із них – проти РФ. П'ять скарг проти Росії подала Україна (із них одну, пов'язану з катастрофою MH17,  – спільно з Нідерландами), ще чотири – Грузія. Росія досі міждержавних скарг у ЄСПЛ не подавала.