Президент Латвії: Певен, що раніше чи пізніше Крим повернеться у склад України

Левітс привітав Україну з майбутнім Днем Незалежності та Днем національного прапора, який святкують сьогодні.

"Сім років вже минуло з часу анексії Криму. Але це брутальне порушення міжнародного права досі лишається на міжнародному порядку денному. Порушення міжнародного права через анексію і окупацію частини іноземних територій теж є політикою XIX сторіччя, це не політика XXI сторіччя. Саме тому я вважаю, що така політика не має сприйматися міжнародною спільнотою. Повага до кордонів і територіальної цілісності держави складає основу миру, якого Європа досягла між своїми країнами. І ця повага до територіальної цілісності також визначена в Хартії ООН", – сказав він.

Президент зазначив, що в Латвії теж є досвід незаконної окупації.

"Міжнародна спільнота ніколи не визнавала незаконної окупації країн Балтії. І після 50 років стався прецедент у міжнародному праві з набуттям незалежності країнами Балтії, коли їхня незалежність була відновлена. І зараз ми вже 30 років є членами ЄС, входимо в НАТО і маємо міжнародно визнані кордони та уряди. Цей унікальний прецедент у міжнародному праві вже є частиною цього міжнародного права. І ми певні, що деякі такі випадки, як, наприклад, український і декілька інших, є нахабним порушенням міжнародного права і можуть зрештою призвести до ситуації, коли треба буде відновити дію цього закону і права. Я певен, що раніше або пізніше Крим повернеться у склад України", – сказав політик.

За його словами, Кримська платформа сприятиме утриманню питання Криму в міжнародному порядку денному.

"Виходячи з латвійського досвіду, хочу сказати, що було б добре в часи окупації балтійських держав мати подібну платформу, яка б постійно нагадувала про цю проблему", – додав він.

Левітс додав, що Латвія завжди підтримуватиме територіальну цілісність України.

Контекст:

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської спільноти, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті 23 серпня. На ньому планують ухвалити документ під назвою "Кримська хартія", який засудить політику Росії щодо окупованого Криму.

19 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що участь у саміті підтвердило 44 країни та організації. На рівні президентів і глав урядів буде представлено 13 країн, також буде президент Євроради Шарль Мішель. Кулеба заявив, що, незалежно від рівня представництва, країни – учасники саміту стають засновниками Кримської платформи. 20 серпня участь у саміті підтвердила Ісландія, кількість учасників зросла до 45.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов 20 серпня повідомив, що через тиск Росії одна із країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від неї.

У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа".