РФ розмістила у Криму 32,5 тис. військових і відновлює ядерну інфраструктуру – українська розвідка

У Криму дислокуються російські військові літаки і ракетні кораблі, які можуть нести заряди з ядерною бойовою частиною
Фото: depositphotos.com
Розвиток тактичної ядерної зброї, зокрема на території окупованого Криму, Росія буде використовувати для посилення тиску на міжнародну спільноту, ідеться у звіті зовнішньої розвідки.

РФ розмістила на окупованому півострові Крим велике угруповання військ і створює умови для розміщення там ядерної зброї, ідеться в інформаційному бюлетені "Біла книга – 2021" Служби зовнішньої розвідки України (СЗР), опублікованому 24 січня на сайті відомства.

У ньому повідомляють, що Росія створила у Криму потужне міжвидове угруповання військ, наземних, повітряних і морських, яке нараховує приблизно 32,5 тис. осіб.

"Росія створює умови для розміщення на тимчасово окупованій території Криму ядерної зброї, окремих її компонентів та носіїв, проводить роботи з відновлення об'єктів ядерної інфраструктури, що несе загрози національній безпеці України... На тимчасово окупованих територіях АРК і Севастополя дислоковані військові літаки та ракетні кораблі, які можуть нести заряди з ядерною бойовою частиною", – ідеться в розділі "Оцінка зовнішніх загроз національній безпеці України".

Також наголошують, що плани РФ щодо розвитку і використання тактичної ядерної зброї, зокрема з території окупованого Криму, "дають змогу Кремлю підвищувати градус тиску на міжнародне співтовариство", що загрожує безпеці й національним інтересам України та її стратегічних партнерів.

Водночас головною загрозою з боку РФ у бюлетені називають реалізацію сценарію системної дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні, зокрема через послаблення міжнародної підтримки України, створення загрозливого військового тла, економічного, енергетичного тиску.

У СЗР також прогнозують, що політика Євросоюзу найближчими роками буде схилятися до "стратегічної автономії" – мінімальної залежності від інших гравців, а основні європейські союзники України сконцентрують зусилля на розв'язанні внутрішніх проблем. Водночас суміжні європейські держави будуть дотримуватися відносно дружньої політики щодо України і підтримувати її євроатлантичні прагнення.

"Основним джерелом загроз європейській безпеці та національній безпеці України є і впродовж найближчих років залишатиметься обраний керівництвом Росії курс на закріплення за Росією статусу глобального гравця та визнання так званих російських інтересів", – ідеться в бюлетені.

Розвідка припускає, що Кремль продовжуватиме тактику "підвищення ставок" у військово-політичному протистоянні, маніпулюватиме проблемами європейської безпеки, а також підживлюватиме процеси дезінтеграції Європи.

Інциденти в повітряному, морському і кіберпросторі також триватимуть, що буде зберігати загрозу ескалації конфлікту РФ – НАТО внаслідок ненавмисних зіткнень. Водночас серйозних військових демаршів проти нових членів НАТО з боку РФ відомство не прогнозує.

У грудні 2020 року експерт із міжнародного морського права Богдан Устименко стверджував, що російська ядерна зброя вже у Криму.

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг 14 січня зазначав, що НАТО стежить за військовою присутністю Росії в регіоні Чорного моря та окупованому Криму і стурбований його розширенням.

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.