У Криму окупанти незаконно позбавили волі 114 осіб – правозахисники

У березні загальна кількість жителів Криму, позбавлених волі у "справі кримських мусульман", зросла до 74 людей
Фото: depositphotos.com

Станом на кінець березня 114 осіб позбавили волі в межах політично мотивованого та/або релігійного, кримінального переслідування у Криму. Про це свідчить моніторинговий огляд Кримської правозахисної групи ситуації з правами людини у Криму за березень 2021 року, опублікований 16 квітня.

"У березні загальна кількість жителів Криму, позбавлених волі у "справі кримських мусульман", – 74 людини. Ще п'ятьох осіб обмежили в переміщенні: троє перебувають під наглядом і не можуть покинути окуповану територію, двоє – під домашнім арештом", – ідеться в огляді.

Фігурантів цієї справи обвинувачують у причетності до ісламських організацій або в пропаганді діяльності організацій, які у РФ визнано терористичними або екстремістськими, але вони не є такими з погляду законодавства України.

Крім того, станом на кінець березня в ув'язненні перебуває 16 осіб (включно із Владиславом Єсипенком) у "справі українських диверсантів", яких ФСБ РФ під час затримання обвинуватила "в підготовці диверсій, зберіганні зброї і шпигунстві".

Також станом на кінець березня за обвинуваченням в участі в батальйоні Номана Челебіджихана позбавлено волі шістьох осіб.

"Офіційною причиною переслідування обвинувачених у Криму за ч. 2 ст. 208 Кримінального кодексу РФ є те, що вони не з'явилися добровільно в силові структури РФ і не заявили про свою участь у "Кримськотатарському добровільному батальйоні імені Номана Челебіджихана". Заявленим слідством доказом діяльності батальйону проти інтересів РФ є інформація зі ЗМІ, що метою створення батальйону була деокупація Криму", – зазначають в огляді.

За даними Кримської правозахисної групи, станом на кінець березня 2021 року в межах переслідування "Свідків Єгови" в Криму позбавили волі п'ятьох осіб, ще чотирьох обмежили в переміщенні: троє перебувають під домашнім арештом, одна – під підпискою про невиїзд.

Також в огляді йдеться про те, що, за інформацією Кримської правозахисної групи, до журналіста Єсипенка, затриманого 10 березня 2021 року, співробітники ФСБ застосовували тортури (удари електричним струмом та удушення поліетиленовим пакетом) із метою одержання необхідних слідству свідчень.

"Свідчення, здобуті унаслідок застосування тортур, також використали в постановному інтерв'ю проросійському каналу "Крым 24", – поінформувала Кримська правозахисна група.

Контекст:

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до Російської Федерації не визнають Україна і більшість країн світу.

Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася.

Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, окупаційна влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники із Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу в перелік заборонених організацій.