У МЗС РФ назвали "кон'юнктурною" занепокоєність Туреччини становищем кримських татар у Криму

Захарову попросили прокоментувати заяву МЗС Туреччини від 18 травня з нагоди річниці депортації кримських татар радянською владою, що відбулася в 1944 році.

"Туреччина і далі підтримуватиме своїх співродичів, щоб усунути образи кримських татар, захистити їхню ідентичність, забезпечити їхній добробут і благополуччя, які й далі зазнають випробувань труднощами, що виникли внаслідок незаконної анексії Криму", – говорили турецькі дипломати.

Захарова назвала заяви Анкари "політизованими і конфронтаційними" та звинуватила МЗС Туреччини в "тенденційному тлумаченні історичних подій із деструктивною метою і на догоду власним політичним амбіціям".

За словами речниці МЗС РФ, у Криму "створено рівні права й умови для збереження і розвитку національної культури, самобутності, свободи совісті та віросповідання".

"Нинішня демонстративна занепокоєність Туреччини становищем кримських татар у Криму (попри те, що до 2014 року влада цієї країни вперто ігнорувала численні претензії міжнародних організацій до України щодо реалізації етнокультурних прав цього народу) лише підтверджує кон'юнктурну природу таких тривог", – заявила Захарова.

Вона пригрозила Анкарі "звертати увагу на такі проблеми в Туреччині".

Контекст:

11 травня 1944 року глава СРСР Йосип Сталін підписав постанову про виселення всіх кримських татар із території Криму. Обґрунтування депортації було підготовлено в окремій доповідній записці наркому внутрішніх справ СРСР Лаврентію Берії. Більшість кримських татар виселили до Узбекистану. Повертатися до Криму вони почали після 1990 року.

У листопаді 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і встановила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2017 році Всесвітній конгрес кримських татар надіслав звернення урядам різних країн із закликом визнати депортацію геноцидом.

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до Російської Федерації не визнають Україна і більшість країн світу.

Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася.

Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, окупаційна влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники із Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу в перелік заборонених організацій.

Українська омбудсменка Людмила Денісова 18 травня повідомила, що 93 кримських татар РФ переслідує з політичних мотивів. Із них 78 відбувають незаконне покарання на території РФ, а 15 – перебувають під адміністративним наглядом у Криму.