Інтерв'ю Гордона з Малежиком. Де і коли дивитися

Сьогодні ввечері на YouTube-каналі "В гостях у Гордона" вийде інтерв'ю з російським співаком і композитором В'ячеславом Малежиком.

Як повідомив "ГОРДОН" засновник видання Дмитро Гордон, інтерв'ю записали 12 листопада, воно тривало майже дві години.

Під час інтерв'ю Малежик говорив про свою сім'ю і творчість, про перенесений інсульт, пандемію коронавірусу, ставлення до президента України Володимира Зеленського, а також виконував свої пісні.

"Інсульт у мене стався в Чорногорії, куди ми з дружиною Тетяною поїхали святкувати наш день – 5 червня (разом ми вже 44 роки)... Цього дня я проїхав приблизно 350–400 км. Коли саме був удар, я не знаю. Але на третій поверх до себе я вже [піднятися не зміг]. Наступного дня мене відвезли в місцеву лікарню. Медицина в Чорногорії не найкраща. Знаєш, потрібно було побачити, яка медицина в Чорногорії, щоб зрозуміти, що у нас лікарі багато що вміють. І у нас, і у вас... Три місяці мене годували через ніс. Те, що я зараз сиджу в кріслі і з тобою розмовляю, пісні якісь співаю, – це диво, або я не встиг ще щось у житті доробити, і мене Господь Бог залишив. Після цього всі мої атеїстичні думки відлетіли", – розповів Малежик.

Трансляція інтерв'ю розпочнеться о 18.00.

Малежик народився 1947 року в Москві. Закінчив музичну школу за класом баяна. Вищу освіту здобув у Московському інституті інженерів транспорту (зараз – Російський університет транспорту).

Музичну кар'єру почав 1967 року як гітарист у групі "Челленджер" (незабаром почала називатися "Ребята"). У 1960–1970-х грав у різних колективах – "Мозаика", ВІА "Веселые ребята", "Голубые гитары", "Пламя".

Наприкінці 1970-х почав складати і записувати власні пісні. У 1984 році випустив перший сольний альбом "Саквояж". Усього за кар'єру випустив понад 60 альбомів із піснями, останній – "Марина" – 2020 року. Серед найвідоміших композицій Малежика –  "Двести лет", "Недавно и давно", "Провинциалка", "Попутчица". 

Співак одружений із колишньою акторкою Тетяною Малежик. У них двоє синів: Микита (1977) та Іван (1990).