"Звичайна практика". Українських учителів зобов'язали заклеїти в підручниках із хімії інформацію про "користь" соди під час лікування раку
Інститут модернізації змісту освіти зобов'язав шкільних педагогів заклеїти в підручниках із хімії інформацію про нібито користь соди під час лікування раку. Лист інституту, який розіслали адміністраціям шкіл, опублікувало видання ZN.UA 24 грудня.
У документі йдеться про те, що видавництво "Грамота" підготувало вклейку з новим текстом, який рекомендують наклеїти в розділ "Цікаво знати" після першого параграфа. У новій вкладці йдеться про те, для чого йодують сіль.
"Просимо донести зазначену інформацію до відома вчителів та організувати заклеювання попереднього тексту задля використання в освітньому процесі оновленої версії восьмої сторінки підручника "Хімія. 9 клас", – ідеться в листі.
Суспільному в.о. директора інституту Євген Баженков повідомив, що такий спосіб виправлення помилок у підручниках використовують не вперше.
"Це звичайна практика та умови договору з видавництвом, яким передбачено, що у разі виявлення помилки видавництво власним коштом передруковує відповідну сторінку та надсилає її до навчальних закладів. І це найефективніший спосіб оперативно усунути недолік. Оскільки підручники знаходяться в учнів", – сказав він.
За словами Баженкова, підручник проходив експертизу у 2018 році, але після хвилі критики, зумовленої інформацією про те, що сода нібито лікує рак, його додатково не перевіряли.
Нову версію підручника випустять у 2022 році, додав він.
Авторка підручника – Марія Савчин. Його рекомендовано грифом Міністерства освіти і науки та видано у 2017 році накладом 40 175 примірників, повідомили в Міносвіти.
Міністерство освіти 24 грудня заявило, що прагне "комплексно вирішити проблему низької якості навчальної літератури, надрукованої за останні п'ять років". У зв'язку з цим Міносвіти ще 15 грудня оголосило добір кандидатур до складу предметних (галузевих) експертних комісій та експертних груп, який триватиме до 15 січня. Протягом перших дев'яти днів добору відомство отримало понад 20 заявок.
Узяти участь у роботі експертних груп можуть наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники, викладачі, методисти, правознавці, перекладачі, психологи, фахівці в галузі інформаційних технологій і представники інститутів громадянського суспільства, йдеться в релізі міністерства.