Сім'ї героїв Небесної сотні звернулися до Зеленського через імовірний обмін ексберкутівців
Сім'ї героїв Небесної сотні у зверненні до президента України Володимира Зеленського заявили, що вимогою видати ексберкутівців, обвинувачених у вбивстві майданівців на Інститутській 20 лютого 2014 року, у межах обміну утримуваними особами Росія хоче розколоти суспільство, допустити "ревізію оцінки Революції гідності" й у підсумку змінити курс України із проєвропейського на проросійський.
Громадська організації "Родина героїв Небесної сотні" закликала президента України Володимира Зеленського не допустити, щоб колишні співробітники "Беркуту", яких обвинувачують у розстрілі людей на Інститутській 20 лютого 2014 року, брали участь в обміні утримуваними особами між Україною та РФ. Відповідну заяву опубліковано на сторінці організації у Facebook.
У заяві підкреслюють, що ці ексберкутівці не є ні учасниками, ні жертвами конфлікту на Донбасі, а також не пов'язані із сепаратизмом.
"Їхнє звільнення в межах обміну у процесі розв'язання конфлікту на сході України не відповідає ні міжнародному праву, ні заявленим цілям, ні здоровому глузду. Більше того, таке звільнення унеможливить завершення головного судового процесу у справах Майдану, який наразі слухається у Святошинському суді Києва і має перспективи завершитися в наступному році. Саме із цим процесом рідні загиблих героїв Небесної сотні і суспільство в цілому пов’язують головним чином свої надії на справедливість. Оскільки всі інші судові справи розглядаються в десятки разів повільніше і не всі з нас доживуть до їх фіналу. І свідоме свавільне знищення цього процесу шляхом виведення із нього підсудних спричинить непоправну шкоду і потерпілим, і надіям українців на справедливість і довіру до правосуддя в Україні, а також може призвести до розколу суспільства, хвилі протестів і соціальних вибухів", – ідеться в заяві.
Сім'ї героїв Небесної сотні вважають, що вимогою видати ексберкутівців Росія хоче розколоти суспільство, допустити "ревізію оцінки Революції гідності" й у підсумку змінити курс України з проєвропейського на проросійський.
Сім'ї героїв Небесної сотні закликали президента:
- не допустити втручання РФ у здійснення правосуддя в найбільш резонансну й історично важливу справу в Україні;
- не допустити втручання і впливу РФ на прокурорів та суддів у цьому процесі для зловживання владою з боку прокурорів та ухвалення завідомо неправосудних рішень із боку суддів. Не наражати на небезпеку незалежність судової системи України;
- не допустити неправосудного звільнення обвинувачених у цьому провадженні, що спричинить зупинення судового процесу, перешкодить встановленню і доказуванню істини у справі і досягненню суспільного консенсусу щодо подій Революції гідності;
- запобігти спробі РФ під виглядом кроків щодо врегулювання конфлікту розширити його на всю Україну – у часі та просторі, а вимога про звільнення підсудних у кримінальній справі про масові вбивства, які відбувалися до початку збройного конфлікту в Києві – є саме цим.
- не допустити розколу суспільства, хвилі акцій протесту, які очевидно відбудуться під час спроби реалізації таких рішень.
Слідство встановило факт 48 убивств та 80 замахів на вбивство на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року.
У цій справі в березні – квітні 2014 року було затримано бійців "чорної роти" Беркуту" Сергія Зінченка, Павла Аброськіна та їхнього командира Дмитра Садовника. Після того, як суд звільнив Садовника з-під варти, він утік. 23 лютого 2015 року було затримано інших бійців цієї спецроти – Сергія Тамтуру й Олександра Маринченка. У липні 2015 року було затримано ще одного підозрюваного у розстрілі Небесної сотні – Олега Янішевського.
У травні 2016 року Святошинський суд розпочав розгляд справи ексберкутівців по суті. Їм інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та заподіяння тілесних ушкоджень активістам Майдану.
У липні 2019 року суд відпустив Тамтуру під цілодобовий домашній арешт, 20 грудня суд відпустив під домашній арешт Маринченка, інших – залишив під вартою ще на два місяці.
9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший протягом трьох років саміт лідерів "Нормандської четвірки" – України, Франції, Німеччини та Росії – щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Він тривав приблизно вісім годин. У межах саміту лідери держав провели двосторонні переговори, зокрема відбулася зустріч Зеленського та президента РФ Володимира Путіна. Сторони домовилися до кінця року погодити повне припинення вогню на Донбасі і здійснити обмін утримуваними особами у форматі "всіх на всіх", також обговорили розширення мандата спостережної місії ОБСЄ й розведення сил та засобів на трьох ділянках.
Зеленський під час нормандського саміту 9 грудня заявив, що завдяки обміну можуть повернутися додому 72 українці.
Російське видання "Коммерсантъ" із посиланням на власні джерела у тристоронній контактній групі повідомило, що приблизно 40 осіб із числа тих, кого українська сторона готувалася передати в ОРДЛО у процесі обміну утримуваними особами, відмовилося повертатися на окуповані території Донбасу.
23 грудня ТКГ погодила умови обміну утримуваними особами між Україною й ОРДЛО до кінця року.
За інформацією "Громадського", українська сторона планує в межах обміну передати ОРДЛО колишніх беркутівців, обвинувачених у вбивстві майданівців на Інститутській 20 лютого 2014 року.
Адвокат сімей Небесної сотні Павло Дикань заявив у коментарі виданню "ГОРДОН", що цих колишніх беркутівців неодноразово намагалися внести до списків на обмін утримуваними особами з бойовиками "ДНР" і "ЛНР". Цього разу є велика ймовірність, що ексберкутівців усе ж обміняють, додав він.