Через закінчення строків давності можуть уникнути покарання фігуранти приблизно 60 проваджень щодо Євромайдану – Офіс генпрокурора
У низці розслідувань щодо розгону студентів на початку Євромайдану в Києві 2013 року спливає строк давності. Про це в опублікованому 30 листопада інтерв'ю агентству "Укрінформ" повідомив заступник керівника департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Іван Бабенко.
"Проблема в тому, що, згідно із Кримінальним кодексом, термін давності у справах стосовно тяжких злочинів становить 10 років. Тепер фактично спливають строки давності в низці кримінальних проваджень, також тих, які стосуються подій застосування насильства й розгону студентського Майдану. Якщо бути точним, то після 30 листопада спливають терміни давності в усіх 20 кримінальних провадженнях, що розглядаються в судах першої інстанції, предметом розгляду яких є події 30 листопада 2013 року", – сказав він.
За даними прокурора, у цих справах від кримінальної відповідальності можуть звільнити 31 обвинуваченого "навіть попри те, що було доведено вчинення злочинів проти студентського Майдану".
"Це стосується справ за фактом перевищення влади і службових повноважень, що супроводжувалося насильством, перешкоджання мирним акціям протесту, і вчинення службових підроблень, коли складали рапорти про затримання, до яких вносили неправдиві відомості", – пояснив Бабенко.
Він наголосив, що так само в січні й лютому 2024 року можуть спливти строки давності щодо тяжких злочинів січня – лютого 2014 року.
Прокурор зазначив, що строки давності зупиняються лише у кримінальних провадженнях, де обвинувачені ухиляються від органів досудового розслідування, а справи за фактами вбивств, де покарання передбачає довічне позбавлення волі, а також злочинів проти державності строку давності не мають.
"Загалом терміни спливають у близько 60 справах Майдану. Маємо чесно констатувати, що через тривалий розгляд справ у судах, різноманітні зловживання адвокатів фігуранти хоч і були притягнені до кримінальної відповідальності, але уникнуть покарання", – вважає Бабенко.
Він назвав два варіанти розвитку подій.
"Перший – коли особа, щодо якої слухається справа в разі настання 10-річного терміну, має право подати заяву до суду і клопотати про її звільнення від кримінальної відповідальності. Тоді суд виносить ухвалу про звільнення такої особи від кримінальної відповідальності. Другий варіант – коли особа вважає себе невинуватою у вчиненні злочину, хоче реабілітуватися й вимагає завершення розгляду справи в суді. У такому разі суд після подальшого розгляду справи ухвалює вирок, яким особу визнає винною або навпаки – вину в учиненні злочину недоведеною. Винних суд звільняє від покарання за строками давності", – пояснив Бабенко.
Контекст:
Із 21 листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року по всій Україні відбувалися протести, яким дали назву Євромайдан, а згодом – Революція гідності. Мітингувальникам протистояли правоохоронні органи й найняті владою озброєні бандити (тітушки). Після масового розстрілу активістів 18–20 лютого із країни у РФ утік експрезидент Віктор Янукович.
За даними Офісу генпрокурора, тільки 18–20 лютого в центрі Києва загинуло 67 цивільних осіб. Загалом у ті дні постраждали 887 цивільних і 132 правоохоронці.