Атака на НПЗ у Татарстані була спільною операцією СБУ й ГУР, уражений об'єкт відповідає за половину річного обсягу продукції заводу – ЗМІ
Унаслідок атаки на НПЗ ТАНЕКО у Нижньокамську (Татарстан, РФ) український далекобійний дрон 2 квітня влучив в установку первинного перероблення нафти, там виникла пожежа. Про це повідомляють NV, "Радіо Свобода" й Reuters.
Як зазначили співрозмовники NV, потужність цієї установки – 8 млн тонн нафти (2,6% від загального річного перероблення у РФ).
Завод, наголошує українське видання, входить до п'ятірки найбільших російських НПЗ. Reuters називає НПЗ ТАНЕКО третім за потужністю у РФ із річним обсягом перероблення у 17 млн тонн, на частку НПЗ припадає приблизно 6,2% нафтопереробних потужностей Росії.
Джерела NV повідомляють, що удар по НПЗ у Татарстані – спільна операція Служби безпеки України й Головного управління розвідки Міноборони України.
"Продовжуємо систематично працювати над тим, щоб у Росії було все менше можливостей фінансувати загарбницьку війну проти України. Ми й надалі перекриватимемо кисень країні-бензоколонці, щоб мінімізувати надходження нафтодоларів до військового бюджету РФ", – зазначив співрозмовник видання.
Reuters із посиланням на джерела в нафтовій галузі РФ пише, що пошкодження на НПЗ у Татарстані не мають критичного характеру. Уражений агрегат (основна нафтопереробна установка CDU-7) забезпечував, за оцінкою агентства, приблизно половину річної виробничої потужності заводу.
Нафтозавод, наголошують у Reuters, розташований за 1300 км від кордону країни-окупанта РФ з Україною.
Контекст:
Україна атакує об'єкти на території країни-агресора (зокрема аеродроми й нафтопереробні заводи) з використанням вітчизняних безпілотних систем. З початку року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території Росії – НПЗ, нафтобази й газові термінали. Атаки зафіксували в багатьох регіонах. Відповідальність за частину інцидентів неофіційно взяли на себе СБУ й військова розвідка України.
За оцінкою Bloomberg, обсяги роботи нафтопереробних заводів у Росії протягом більшої частини лютого були майже на 4% нижчими від рівня грудня, тобто до масованих атак БПЛА. Але загалом, зазначило агентство, Росії вдалося відновити роботу більшості об'єктів, які зазнали атак, за винятком Туапсинського нафтопереробного заводу (туди дрони прилетіли наприкінці січня).
Через атаки, як зазначило The Moscow Times, у Росії експорт бензину впав на 37%, дизельного пального – на 23%. Російська влада заявила, що проблем із постачанням внутрішнього ринку немає, але з 1 березня експорт бензину заборонили на пів року.
12–16 березня безпілотники атакували російські нафтопереробні підприємства в кількох областях, пошкоджені об'єкти становлять приблизно 12% потужностей РФ із перероблення нафти, писало Bloomberg.
22 березня Financial Times із посиланням на три джерела написало, що США закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру, попередивши, що удари дронів можуть призвести до зростання світових цін на нафту і спровокувати заходи у відповідь. Зазначають, що неодноразові попередження з Вашингтона адресували високопосадовцям СБУ й ГУР Міноборони України. В Офісі президента України назвали фіктивною інформацією матеріал FT.
В уряді України російські НПЗ назвали абсолютно законними цілями. Україна діє "відповідно до найкращих натовських стандартів", підкреслили в Кабміні.
1 квітня віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров в інтерв'ю Welt розповів, що Україна вже виробляє безпілотники, які можуть пролетіти понад 1 тис. км.