Засновник MS Capital Шкіль: Третій ступінь захисту об'єктів енергетики не зроблено через відсутність фінансування з боку Мінфіну

Максим Шкіль: Autostrada без фінансування з боку держави проінвестувала понад $100 млн у матеріали й виробничі потужності, було закуплено сім бетонних заводів
Фото: Maksym Shkil / Facebook

У 2022 році президент України доручив військовим і чиновникам забезпечити захист об'єктів енергетики, але фінансування згодом припинили і проєкти не довели до завершення. Про це 12 квітня заявив у своєму Facebook засновник MS Capital Максим Шкіль.

"У жовтні 2022 року у верховного головнокомандувача відбулася нарада з військовими, представниками уряду щодо захисту енергетичних об'єктів. На якій було чітко надано доручення забезпечити третій рівень захисту для об'єктів енергетики. Зрозумівши важливість питання й масштаб загрози, Autostrada без фінансування з боку держави розпочала роботи в цілодобовому режимі, проінвестувала понад $100 млн у матеріали й виробничі потужності – було закуплено сім бетонних заводів, спеціальне обладнання, міксери, бурові машини, палебійні машини, закуплено понад 20 тис. тонн металопрокату, проінвестовано понад $10 млн в обладнання й запущено завод із виробництва металоконструкцій – усе це зроблено для того, щоб забезпечити будівництво захисту об'єктів енергетики в максимально стислий термін", – написав Шкіль.

Він повідомив, що компанія залучила понад 1 тис. працівників і організувала роботу у три зміни.

"Саме в такий спосіб Autostrada як відповідальний бізнес підійшла до доручення верховного головнокомандувача забезпечити захист енергетичних об'єктів в умовах війни! Результат – вказівки президента проігноровані, кошти не виділені, а фінансування повністю припинене. Ми зверталися листами до Кабінету Міністрів щодо виділення фінансування, але жодної реакції немає. Із цими проблемами, мільярдними кредитами й боргами ми залишилися віч-на-віч. Припускаю, що розрахунок був такий, що обстрілів не буде і, може, якось воно пройде…" – додав бізнесмен.

Шкіль підкреслив, що захист енергетики – головне питання для України, адже без цього не буде бізнесу й податків.

"Але сьогодні реалії інші – обстріли є, наслідки такої бездіяльності відчувають люди й бізнес, запроваджено обмеження в постачанні електроенергії. Третій ступінь захисту через відсутність фінансування не зроблено. Будь-яка посада – це не тільки повноваження, але й відповідальність! Міністерство фінансів України оперує коштами платників податків, якщо не буде електроенергії, не буде й податків – це доволі прості й очевидні речі, захист об'єктів енергетики мав би бути одним із пріоритетних напрямів фінансування", – резюмував він.

Контекст:

Восени 2023 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що формують багаторівневий захист для енергетичних об'єктів.

Голова "Укренерго" Володимир Кудрицький говорив, що компанія постійно контактує з посадовцями й Генштабом ЗСУ для врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням захисту енергооб'єктів України від атак із боку країни-агресора РФ.

"Ми в координації з урядовими структурами, із Генштабом ЗСУ маємо кілька видів захисту, і є підстанції "Укренерго", де певні види захисту будуть застосовані вперше, не тільки в Україні, а й у світі, адже ніхто ще не стикався з таким рівнем загрози. Це комплексний захист, не буду вдаватися в деталі, але це як активний захист – ППО, так і пасивний захист – інженерні укріплення", – сказав Кудрицький 26 вересня.

Тодішній речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив у жовтні, що в Україні з'явилося більше західних систем ППО, узимку їх зосередять на захисті насамперед енергетичного сектору.

"Ці системи будуть посилювати ті ж напрямки, які й були минулого року. Зрозуміло, що ставку буде зроблено на об'єкти енергетики, в опалювальний сезон – енергетично-паливного сектору в цілому, а також на стратегічні об'єкти держави й об'єкти критичної інфраструктури", – говорив Ігнат.

Уночі 11 квітня окупанти вкотре атакували Україну й завдавали ударів по об'єктах енергетики в ХарківськійЛьвівськійКиївській і Запорізькій областях.

Міністр енергетики України Герман Галущенко підтвердив удари по енергооб'єктах у чотирьох областях. Найскладніша ситуація після атаки 11 квітня – у Харківській області, де вранці без електропостачання залишилося приблизно 200 тис. абонентів, заявили в Офісі президента України.

Окупанти повністю зруйнували Трипільську ТЕС під Києвом.