"Дозволено все, що не заборонено". Що змінить новий закон про валюту в Україні
G
Як голосували
Розроблений Національним банком України (НБУ) законопроект №8152 "Про валюту" надійшов у Раду в березні 2018 року. Ініціатором став президент України Петро Порошенко. У першому читанні парламент ухвалив законопроект 17 травня – тоді його підтримало 253 нардепи. До другого читання назву змінили. 21 червня Рада ухвалила закон "Про валюту і валютні операції" 228 голосами. Його підтримали фракції Блоку Петра Порошенка, "Народного фронту", "Самопомочі" і група "Воля народу". Проти виступили "Батьківщина", Радикальна партія та Опозиційний блок.
У чому суть закону
Згідно з пояснювальною запискою, метою закону є встановлення в Україні режиму валютного регулювання, що передбачає вільне проведення валютних операцій, їхнє спрощення і покращення інвестиційного клімату. Документ скасовує чинний із березня 1993 року декрет Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а також вносить зміни до деяких інших законодавчих актів. У записці підкреслено, що режим валютного регулювання, який діє в Україні, застарів і не відповідає сучасній європейській практиці.
"Ми сьогодні живемо по декрету 25-літньої давності. Суть цього тимчасового декрету, який приймався на рік, полягає в тому, що все, що не дозволено, то заборонено. І під оцей декрет усі санкції та нормативні документи заведені. Ви порушили на один день договір і не поступила валюта – заборонити всю зовнішньоекономічну діяльність!" – розповів 21 червня під час обговорення законопроекту в Раді перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, нардеп від БПП Михайло Довбенко.
Законом передбачано запровадження в Україні принципу "дозволено все, що не заборонено". Згідно з документом, валютне регулювання в Україні буде ґрунтуватися на таких принципах:
- свобода здійснення валютних операцій;
- ризикоорієнтованість, прозорість, достатність і ефективність валютного регулювання;
- самостійність і ринковість валютного регулювання.
Неправомірне і необґрунтоване втручання держави у валютні операції не допускається. Передбачено, що нерезиденти мають ті ж права, що і резиденти, а валютні операції проходять без обмежень, за винятком випадків введення Нацбанком заходів захисту (обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті, встановлення граничних термінів розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів та інше).
У законі зазначено, що їх регулятор може вводити "за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи держави" на строк до шести місяців. Якщо регулятор захоче продовжити їх, йому потрібно буде отримати згоду ради Нацбанку.
Голова НБУ Яків Смолій пояснив 21 червня під час обговорення законопроекту в Раді, що право регулятора на заходи захисту пов'язане із підвищенням "вразливості економіки до різних шоків" після лібералізації валютного регулювання. "У разі проблем капітал набагато швидше тікає із країни, якщо його нічого не обмежує. Наслідки зрозумілі: девальвація гривні, прискорення інфляції, за ними – фінансово-економічна криза", – зазначив він.
Що зміниться
Низка давніх обмежень перестане діяти. Для інвестування за кордон громадянам і бізнесу не потрібно буде отримувати індивідуальні ліцензії, а валютний контроль за операціями на суму до 150 тис. грн скасують. Крім того, у разі залучення кредитів з-за кордону реєструвати їх в НБУ громадянам і бізнесу не доведеться.
Закон також спрощує ведення зовнішньоекономічної діяльності. Скасовується граничний крайній термін розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Це означає, що експортерам не потрібно буде за 180 днів продавати експортну виручку, а розраховуватися із контрагентами бізнес зможе в терміни, зручні йому, не побоюючись потрапити під санкції.
Цим документом із закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" виключили ст. 37, яка передбачала санкції проти експортерів та імпортерів за порушення валютного регулювання. Зараз за це можуть оштрафувати, застосувати до порушників індивідуальний режим ліцензування або навіть тимчасово зупинити зовнішньоекономічну діяльність.
Якщо ж Нацбанк знову введе граничний крайній термін розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (у межах заходів захисту), то за порушення передбачена пеня.
Коли закон набуде чинності
Спочатку закон має підписати спікер Верховної Ради України Андрій Парубій і подати його на підпис президенту. Після того як документ ухвалить глава держави, його опублікують у парламентській газеті "Голос України". Наступного дня закон набуде чинності, але його положення почнуть діяти тільки через сім місяців після цього. За перші шість місяців перехідного періоду Нацбанк має упорядкувати свої нормативно-правові акти відповідно до цього закону та ухвалити нові акти для реалізації його положень. Після цього регулятор оприлюднить ці документи, щоби громадськість встигла ознайомитися із ними.
Думки про закон
Валютні обмеження будуть поступово скасовані і, врешті-решт, бізнес, і населення зможуть самостійно вирішувати, коли і як проводити валютні операції. Дійсно, це не відбудеться за один день – ми будемо знімати обмеження поступово і обережно, щоби не похитнути фінансову стабільність. Але ухвалення закону дає "зелене світло" для скасування найбільш болючих обмежень відразу після набуття чинності. Наприклад, щодо інвестування за кордон і зовнішньоекономічних операцій.
Законопроект не передбачає розширення повноважень Національного банку. Він лише дає йому можливість своєчасно та ефективно реагувати на ознаки кризи і запобігати її розгортанню незалежно від її природи.
Цитата з виступу Смолія на засіданні Верховної Ради
Нарешті в Україні запрацює новий закон "Про валюту і валютні операції", який прийде на заміну урядовому декрету за далекий 1993 рік. Головна мета закону – лібералізувати цю сферу, прибрати абсурдні обмеження і заборони. Цей закон створить комфортні умови для бізнесу, дозволить збільшити іноземні інвестиції в українську економіку, а також наблизить український фінансовий ринок до європейського. Імплементація закону – це економічна свобода, користь від якої відчує кожен підприємець і громадянин.
Джерело: Петро Порошенко / Facebook
Деякі зміни на краще передбачені, але цей закон ще не можна вважати реальною лібералізацією. Для реальної лібералізації треба скасувати всі обмеження за операціями з валютою для громадян і бізнесу, і тільки в разі кризових станів, які мають бути офіційно задекларованими в "Урядовому кур'єрі" або в "Голосі України", вводити лише два можливі обмеження: гальмувати капітальні операції до 30 днів, тобто проведення операцій із купівлею, наприклад, нерухомості, інвестиції в акції, облігації, просто перерахунок грошей – до 30 днів, і щодо торговельних, потокових операцій – до трьох днів. І це має бути тільки на один місяць...
Напівзаходи передбачені, але не можна вважати, що закон вирішить усі проблеми і звільнить український бізнес і українців від бюрократії.
Джерело: "ГОРДОН"
Про заходи захисту для НБУ. Коли буде відбуватися якась криза – зовнішньоекономічна, політична – і коли Національний банк бачить, що починає валитися ринок, йому головне мати інструменти навіть не впродовж тижня, а протягом буквально доби-двох ввести максимальне обмеження, щоби припинити паніку. Ну і, власне, скоротити банкам різні ліміти валютні, щоб агенти не могли розгойдувати ринок. Тобто ми маємо розуміти, що Національний банк фактично здобув право на таку чарівну кнопочку в холодильнику, яку він буде натискати і фактично морозити ситуацію на ринку, аж до того, щоб, можливо, зупиняти торги, призупиняти операції, роботу окремих сегментів ринку – ну це вже в тому разі, якщо буде дуже жорсткий варіант кризи...
Я сподіваюся, що найближчими роками Національний банк не буде застосовувати цей комплекс заходів, які там прописано, адже зрозуміло, що це буде означати, що ми в якійсь кризі перебуваємо.
Джерело: "ГОРДОН"
Закон про валюту стане другим після закону про номінального утримувача важливим кроком на шляху інтеграції України у світові ринки капіталу. І це прекрасно. Ми йдемо вчитися плавати у великому морі, дозволяючи собі вийти з басейну.
Це буде не простий шлях. Він буде сповнений помилок. Тому що це новий шлях для країни. Добре те, що нічого страшного на цьому шляху немає, його вже пройшли всі цивілізовані країни. Погано, що ми йдемо ним так пізно. Адже втраченого часу не повернеш. І зараз важливо розуміти, що помилки, які нас чекають на цьому шляху, гідні поблажливості, адже це помилки зростання. Їх неможливо уникнути в неідеальному світі. І також очевидно, що дитина, ставши вперше на ноги, скоро впаде, але тільки щоби потім піднятися, і також очевидно, що, ідучи шляхом лібералізації, ми будемо набивати собі ґулі.
Але це не означає, що лібералізація – це погано. Це лише означає, що ми мали б пройти все це набагато раніше. І основною помилкою, яку прощати не можна, є збереження старих правил гри і схем. Це занадто дорого коштує нашій економіці. Коштує не втратами, збитками, які можна показати. Ні. Коштує упущених прибутків. Можливостей, яких ми так і не побачили.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Це важливий і тільки перший крок до створення економічної свободи у нас у країні. Мене багато запитують – що зміниться, як швидко? І я відповідаю – залежить від компетенції Нацбанку, а також від політичної волі президента. Якщо він скаже НБУ дати нам свободу, впевнений, що керівництво НБУ дослухається.
Ми завжди жили в економічному концтаборі, тому що в декреті про валюту було так написано. Тепер у нас у законі про валюту написано, що можна жити вільно, не обов'язково спати в бараках і ходити строєм.
Але – правила нашого табору все одно диктує Нацбанк! Їм надано право дати певну свободу, але також є і можливість у будь-який момент усіх зігнати на шикування. Будуть у нас правила концтабору чи курорту – тепер залежить тільки від них.
Джерело: Roman Sulzhyk / Facebook
Нацбанк зміг відстояти головні позиції, за які він боровся. Я спочатку говорила, що це буде не найкращий результат для ринку, – на жаль, так і вийшло. Треба ще дочекатися підсумкового тексту документа, але судячи з попередніх параметрів закону, лібералізація буде залежати не від норм законодавства, а від волі НБУ. Якщо він захоче, ринок стане справді вільним, якщо ні – ми і далі будемо вічно боятися відтоку капіталу і плескатися у своєму "пострадянському басейні".
Безумовно, є й позитив: НБУ дістав можливість швидко реагувати на кризи, оперативно впливати на ситуацію на валютному ринку. Але тут прихована і зворотний бік медалі: як показує практика, Нацбанк дуже повільно відмовляється від обмежень, змушуючи ринок адаптуватися до них у постійному страху, що завтра умови знову можуть посилитися.
Хоча, звичайно, сам дух закону дає нам усі можливості для того, щоби стати повноправним учасником глобального фінансового ринку.
Джерело: "ЛІГАБізнесІнформ"