Економіст Савченко: Якщо ми бездарно використаємо залишковий ресурс, то наступного року не буде зростання економіки навіть на 3% G

Савченко: Одна з причин дефіциту бюджету – висока облікова ставка
Фото: Александр Савченко / Facebook

Усі чинники свідчать про необхідність розвитку виробництва в Україні, але Мінфін і НБУ проводять надзвичайно жорстку політику, зміцнюючи курс гривні й утримуючи високу облікову ставку. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив ексзаступник голови правління НБУ, фінансист, економіст Олександр Савченко.

Якщо влада України не перегляне свою політику, наступного року зростання економіки країни може виявитися нижчим за 3%. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив ексзаступник голови правління НБУ, фінансист, економіст Олександр Савченко.

За даними Держказначейскої служби, у січні – листопаді 2019 року державний бюджет України недоотримав 56 млрд грн запланованих доходів. У Мінфіні стверджують, що однією із причин цього є зміцнення курсу гривні.

"Ситуація цього року гірша, ніж минулого. Свідченням цього є заборона фінансування незахищених статей бюджету. На мій погляд, це небезпечно, тому що йдеться про складову частину бюджету, яка має назву "інвестиційні витрати". Це означає, що тенденція падіння промислового виробництва, яке почалося в середині цього року, триватиме. По суті, це робить дуже проблематичним виконання плану уряду щодо економічного зростання на 4% у 2020-му й на 7% протягом наступних чотирьох років. Ще одна небезпека полягає в хаотизації бюджетних доходів і витрат. Нові політики та міністри не відчувають фінансових обмежень. Вони змінюють правила гри, не виконують зобов'язань перед місцевою владою. З'являється недовіра бізнесу до влади", – зазначив Савченко.

Він вважає, що облікова ставка має бути на рівні 7%.

"У нас був економічний оптимізм. Але зараз усе більше проявів песимістичних настроїв через неадекватну валютно-курсову політики. Усі чинники свідчать про необхідність розвитку виробництва. Але Мінфін і НБУ проводять надзвичайно жорстку політику, зміцнюючи курс гривні і утримуючи високу облікову ставку. Зараз вона 13,5%, але, на мій погляд, має бути нижчою – десь 7%. Це, до речі, одна із причин дефіциту бюджету. Адже держава платить великі відсотки за обслуговування боргу. Звичайно, я б не став говорити про якийсь драматизм ситуації. Усе-таки доходи людей зросли. Запас міцності ще є. Просто накопичується кількість помилок. І якщо ми бездарно використаємо залишковий ресурс, то наступного року нам не доведеться говорити про зростання економіки навіть на 3%. Малий бізнес залякали, вдарили по експортерах – коли вони обмінюють на гривні валютну виручку, то на багато її не вистачає. Багато підприємств просто закривається, тому що експорт став для них невигідним", – сказав економіст.

Він підкреслив, що поки що зарано говорити про необхідність зміни уряду.

"Владі потрібно збалансувати чисельність брокерів, аналітиків, диванних експертів і реальних професіоналів. У нас зараз у владі помітний дисбаланс. І це чинник ризику. Так, молодість і азарт – це добре. Але якщо немає "опорних" людей, це призводить до великої кількості помилок. І, як наслідок, може спричинити зміну настроїв – спочатку економічних, а потім політичних. У підручниках написано одне, але реальність зовсім інакша. Люди, які потрапляють у владу, починають її розуміти на сьомий – восьмий місяць. Тому, мені здається, нам поки що не варто думати про зміну уряду. Можливо, вони ще не розкрили свого потенціалу. Але це не означає, що потрібно тримати людей, які провадять смішну, провальну політику", – резюмував Савченко.

На 27 грудня НБУ встановив курс 23,29 грн/$.

У Нацбанку заявляли, що зміцнення гривні – це "природний процес" за нестійкого курсоутворення.

Агентство Bloomberg 20 грудня повідомляло, що гривня у 2019 році стала лідером за темпами зміцнення у світі. Від початку року вона зросла на 19%.

24 грудня прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що не вважає зміцнення гривні негативним явищем.