Законопроект про скасування "Роттердам плюс" – абсолютно тупиковий, недоречний і популістський – експерт Центру Разумкова

Спроба скасувати "Роттердам плюс" може створити труднощі перед опалювальним сезоном, заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у коментарі "Обозревателю".

Експерт проаналізував зареєстрований 17 липня в парламенті законопроект №8626 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо здешевлення електроенергії", який передбачає скасування формули під час розрахунку тарифів.

"У даному законопроекті пропонується зберегти формульний підхід, але формулу "Роттердам плюс" змінити на формулу "0,9 * Роттердам", – наголошено у пояснювальній записці до документа.

"Це може створити серйозні проблеми під час підготовки до осінньо-зимового сезону та для накопичення вугілля. Тому я думаю, що шлях, обраний політиками, змінити тариф через новий закон, він є абсолютно тупиковим, недоречним, на сьогодні можна його назвати радше популістським", – заявив він.

Експерт уважає, що спроба ініціаторів законопроекту втрутитися у формування тарифів протирічить закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з яким регулятор має бути незалежним від інших органів влади.

"Я б сказав, що вже ухвалено закон про Національну комісію регулювання енергетики України. І, в принципі, функцію встановлення тарифів, цін на енергоносії покладено саме на цю комісію. Розроблення нового законопроекту фактично суперечить закону про НКРЕКП. Ця комісія, згідно з українськими зобов'язаннями перед енергетичною спільнотою і відповідно до договору про асоціацію України та Європейського союзу, має бути незалежною від політичного впливу. Тому я думаю, що такий законопроект у цьому випадку є абсолютно недоречним", – зазначив Омельченко.

Якщо такий закон буде ухвалено, це відлякає інвесторів, яких держава розраховує залучити до приватизації енергопідприємств, додав він.

"Звичайно, що втручання політиків у ціноутворення, тарифи не сприятиме, м'яко кажучи, залученню іноземних інвесторів до енергетичного комплексу. Це абсолютно зрозуміло. Тому якщо підсумувати, то можна сказати, що дійсно цей законопроект сьогодні не є актуальним, не є логічним із погляду правового забезпечення і з погляду політики в енергетичній галузі", – упевнений експерт.

Формула потребує вдосконалення, уважає він, але цим має займатися НКРЕКП, а не Верховна Рада.

"Дійсно, формула має певні недоліки наразі. Однак для того, щоб її якось модернізувати, поліпшити, необхідна робота саме Національної комісії та необхідні відповідні технологічні, економічні обґрунтування. Це розуміння, як будуть формувати баланс енергетичного вугілля, як ми будемо закривати прогалини щодо імпорту. Якщо такий закон буде ухвалено, то перше – це буде суперечити закону про НКРЕКП, що діє зараз, друге – українським зобов'язанням перед енергетичною спільнотою та договором про асоціацію. Бо політики не мають права втручатися в діяльність цієї комісії щодо тарифів", – резюмував директор енергетичних програм Центру Разумкова.

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" охоплює ціну вугілля для виробництва електроенергії, в основі якої котирування вугільного хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен), плюс доправлення в український порт.

В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв: у разі постачання природного газу діє формула "Дюссельдорф плюс" (ціна хаба NCG + доставка до хаба в Словаччині + доставка в Україну), для нафти використовують котирування "Platts плюс премія".