Бізнес закликав уряд розробити дорожню карту, щоб виконати екологічні зобов'язання України щодо скорочення викидів

Згідно з проєктом, Україна до 2030 року взяла на себе зобов'язання знизити викиди на 65% від рівня 1991 року, у ЄС цілі менші: там збираються знизити викиди на 55%.

"Реалізація настільки значної кліматичної амбіції України в розмірі 35% від викидів 1990 року потребує детального планування. Тому ми звернулися до уряду з проханням ініціювати розробку відповідної дорожньої карти на базі міжвідомчої робочої групи із залученням експертів UBTA і ЦЕВ для підготовки якісного документа", – заявили в ЦЕВ.

Ця мета є ризиком для міжнародної репутації України і торговельних можливостей у разі її недосягнення, попередили в ЦЕВ, але її не досягнутти, якщо не буде розроблено механізми фінансування програми.

"Наразі як у держави, так і в бізнесу відсутнє чітке розуміння джерел фінансування заходів із декарбонізації та соціально-економічних наслідків "зеленої" трансформації. Це може призвести до невиконання цілі або негативних наслідків для добробуту громадян", – ідеться в листі до уряду.

У ЦЕВ зазначили, що український уряд врахував позицію і застереження бізнесу з розвитку економіки. Тому оновлена версія Нацплану зафіксувала амбітність мети, однак зрівноважила її відповідними умовами, запропонувавши реалістичний горизонт 37–42% від рівня 1990 року в разі, якщо країна не виконає необхідних заходів.

Оприлюднено зустрічні очікування України, реалізація яких стане передумовою виконання амбітного рівня НВВ-2 державою. Це інтеграція об'єднаної енергетичної системи України в енергосистему континентальної Європи; збереження атомної генерації обсягом не менше ніж 50% з огляду на необхідність будівництва нових енергоблоків; збереження транзиту природного газу через територію України обсягом 40–55 млрд м³ на рік і недопущення завершення російського газопровідного проєкту "Північний потік – 2", оскільки він становить загрозу енергетичній безпеці України; подолання енергетичної бідності; повномасштабна реалізація програми трансформації вугільних регіонів; врегулювання воєнного конфлікту з Російською Федерацією.

"UBTA та ЦЕВ підтримали позицію уряду із заявлених передумов щодо доступу України до екологічних фінансів, збереження та покращення доступу до ключових міжнародних партнерів, дотримання сталої та передбачуваної політики й відсутність обмежень, які є важливими економічними передумовами досягнення заявлених кліматичних амбіцій", – зазначено в листі до прем'єра Дениса Шмигаля.

На етапі формування Другого національно-визначеного внеску (НВВ-2) України в Паризьку кліматичну угоду UBTA і ЦЕВ провели дослідження і надали уряду свій звіт, у якому визначено три сценарії реалізації цілей із прорахуванням необхідних інвестицій на їх виконання, деталізовано показники за всіма галузевими напрямами та запропоновано заходи щодо реалізації цих цілей.

Контекст:

Національний план зі скорочення викидів від ТЕС і ТЕЦ затвердили 2017 року без економічного обґрунтування та розрахунків, і зараз уряд працює над пошуком джерел фінансування екомодернізації підприємств, заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, писав "Главком".

Введення національного плану, затвердженого 2017 року, передбачає внесення змін до нормативів допустимих викидів забруднювальних речовин із теплосилових установок, номінальна потужність яких перевищує 50 МВт. Усього в Україні нараховують понад 220 великих спалювальних установок.

На засіданні Кабінету Міністрів України 24 липня 2019 року ухвалили рішення внести зміни до Національного плану зі скорочення викидів від великих спалювальних установок, зокрема перенести строки з реалізації екологічних заходів для теплових електростанцій.

В Україні поки немає шляхів для реалізації Національного плану зі скорочення викидів від великих спалювальних установок, тому Кабмін ухвалив рішення скорегувати зобов'язання, щоб формально не порушувати їх, зазначав глава Всеукраїнської енергетичної асамблеї, колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков.

В "Укренерго" повідомляли, що без коригування умов Нацплану зі скорочення викидів в Україні виникне гострий дефіцит електроенергії, що може призвести до потреби обмежувати споживачів струму для забезпечення балансу в системі, писав "Обозреватель".

"При цьому компанія "Донбасенерго" пропонує відтермінувати виконання заходів НПСВ, адже на сьогодні відсутній механізм фінансування екологічної модернізації ТЕС, його треба розробити в умовах нового ринку електроенергії", – зазначав портал.