Брак кадрів в Україні призведе до зниження виробництва і втрат в економіці – Bloomberg
Агентство Bloomberg опублікувало статтю, присвячену браку робочої сили, який уже відчувається в Україні. Відповідно до оцінок авторів, цей дефіцит матиме ефект доміно – спочатку підприємства будуть змушені скоротити виробництво, а згодом втрати зачеплять усю економіку України.
Згідно з опитуванням, яке провів київський Інститут економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, проблема дефіциту кадрів посідає друге місце після зростання витрат українських компаній. Приблизно половина опитаних повідомила, що стикається з браком персоналу.
"Дефіцит кадрів став однією з головних проблем бізнесу, адже пошук роботи забирає дедалі більше енергії в менеджерів. Під час війни заробітна плата перевищила рівень до російського вторгнення в лютому 2022 року. Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, має на меті поповнити лави української армії сотнями тисяч військовослужбовців. Проте брак працездатних чоловіків і жінок стає ударом для великого й малого бізнесу, що є основою економіки воєнного часу", – пише агентство.
За прогнозами Bloomberg, проблема тільки поглиблюватиметься, оскільки російське вторгнення триває вже третій рік. Україні доведеться заповнювати прогалину, створену мільйонами людей, які виїхали з країни, пішли в армію або загинули в бою.
"Поки українські військові намагаються утримати лінію фронту, економіка України, яка втратила чверть свого виробництва від початку вторгнення, ризикує ще більше послабитися через скорочення кадрів. За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, падіння економічного виробництва проти 2021 року, пов'язане зі скороченням кадрів, становитиме приблизно 27% від довоєнного рівня. Окрім понад 6 млн людей, які втекли від війни, ситуацію ускладнюють чоловіки, що зникли в тіньовій економіці й ухиляються від мобілізації", – зазначають автори статті.
Група "Метінвест", що має майже 60 тис. працівників і прагне закрити 4 тис. вакансій, стикається з проблемою пошуку працівників на мартенівське виробництво комбінату в Запоріжжі, розташованого на південному сході країни. Про це Bloomberg розповіла директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи "Метінвест" Тетяна Петрук. За її словами, пошук 89 працівників забрав три місяці інтенсивної роботи, тоді як до війни цей процес забирав утричі менше часу.
Процес працевлаштування ускладнює також те, що чоловіки неохоче йдуть працювати у великі компанії, які є мішенню для військкоматів. За словами Петрук, якось працівники військкоматів роздавали повістки на прохідних навіть кандидатам на працевлаштування.
"Якщо призов триватиме в такий спосіб, ми будемо змушені зупинити деякі процеси або виробничі потужності, тому що нам фізично бракуватиме працівників", – каже Петрук.
Контекст:
Про гострий дефіцит спеціалістів робітничих професій заявили в Київському метрополітені. Зокрема, потреба в машиністах електропоїздів становить 83 вакансії, електромеханіках – 48, токарях і слюсарях – 161, повідомили в транспортному підприємстві.
"Причиною збільшення кількості вакансій є частково вимушена міграція, специфіка професій і мобілізаційна робота у зв'язку з воєнним станом. Зокрема, близько 7% метрополітенівців зараз перебувають у лавах Збройних сил України, і їхня кількість постійно збільшується", – зазначили в підземці.
У квітні в Україні ухвалили оновлений закон про мобілізацію, він набув чинності 18 травня. Згідно з однією з його норм, усі військовозобов'язані протягом двох місяців мають оновити для ТЦК свої персональні дані – через ЦНАП, електронний кабінет або прийшовши у військкомат.
17 травня президент Україні Володимир Зеленський підписав закон про багаторазове збільшення штрафів за військові правопорушення, зокрема за ухилення від мобілізації.