Для відбудови України бізнесу потрібні прозорі й передбачувані правила гри – "Метінвест"

Швидке відновлення бізнесу після війни потребуватиме певних умов, розповів глава офісу CEO групи "Метінвест" Олександр Водовіз
Фото: metinvest.media

Відбудова України та функціонування української економіки має відбуватися за прозорими й передбачуваними правилами, які дають бізнесу можливість краще адаптуватися до нинішніх обставин. Таку думку висловив глава офісу CEO групи "Метінвест" Олександр Водовіз під час Get Business Festival, пише сайт UaProm.

Серед інших важливих чинників, необхідних для швидкого відновлення країни, він назвав доступ до фінансів, вирішення проблем логістики і браку людського капіталу, підвищення якості управлінських кадрів у держструктурах.

"Ми спостерігаємо катастрофічну нестачу персоналу. Якщо раніше в нас працювало 110 тис. людей, то зараз ми говоримо про 60 тис. Не вистачає технічних фахівців – операторів кранів, екскаваторників, водіїв. Багато людей виїхало за кордон, частково впливає і мобілізація. Із цією проблемою зіштовхнулося багато бізнесів", – пояснив він.

На діяльність "Метінвесту" суттєво впливає обмежена експортна логістика. До великої війни компанія відправляла більшість вантажів морем, тож зараз покладає сподівання на повне розблокування всіх українських портів. Це відкриє шлях для відновлення експорту всіх видів вантажів, переконаний Водовіз.

Він також зауважив, що інституційною проблемою лишається держапарат: компанія часто стикається з проблемою, коли чиновники в міністерствах не готові брати на себе відповідальність і ухвалювати важливі для бізнесу рішення.

"Це непроста проблема, але її треба вирішувати", – резюмував топменеджер "Метінвесту".

Контекст:

4 липня у швейцарському Лугано на конференції з питань відновлення України президент Володимир Зеленський презентував національний план відновлення країни. Його оцінюють у $750 млрд, його розраховано на 10 років.

До кінця року Україні на швидке відновлення об'єктів, пошкоджених унаслідок бойових дій, необхідно $3,4 млрд, зазначав премʼєр-міністр Денис Шмигаль у середині вересня.