Ілларіонов заявив, що дії Гонтаревої призвели до валютної паніки та кризи

Дії голови Національного банку України Валерії Гонтаревої на цій посаді призвели до валютної паніки, розтрати міжнародних резервів і кризи, заявив російський економіст і політолог, співробітник вашингтонського Інституту Катона Андрій Ілларіонов.

20 квітня він виступав із доповіддю у Вашингтоні на круглому столі "Чи реальні економічні реформи України?", який пройшов під егідою аналітичного центру Foreign Policy Initiative, повідомляє "Деловая столица". Видання наводить повний текст доповіді.

Ілларіонов зазначив, що падіння економіки України відбувалося під упливом російської агресії, але не вона одна стала причиною кризи. Економіст підкреслює, що пік падіння припав не на 2014 рік, як можна було б очікувати, а на 2015-й, незважаючи на істотне зниження насильства. І відновлення почалося не у 2015-му, як припускали, а в першому кварталі 2016-го, причому в наступні квартали зростання істотно сповільнилося.

"Проведений аналіз дає змогу відповісти на поставлені вище запитання: головною причиною погіршення економічної ситуації в Україні у 2015–2016 роках (поряд із військовою агресією і дестабілізаційними діями російського керівництва) стала інтервенціоністська політика Національного банку України", – заявив експерт.

Перед призначенням Готаревої, станом на 21 травня 2014 року, Україна мала $17,9 млрд міжнародних резервів, нагадує він, а за наступні дев'ять місяців вони скоротилися на $12,3 млрд і становили $5,6 млрд. Це спричинило глибоку валютну кризу з піком у лютому 2015 року, паніка спричинила катастрофічне падіння курсу національної валюти: з 11,8 грн/$ до 24,5 грн/$.

"Наскільки штучною і такою, що її досить легко було уникнути, була ця, схоже, навмисно спровокована криза, свідчить курс гривні до долара, який мало змінився за наступні два роки – з лютого 2015 року до лютого 2017 року. Протягом цього часу курс національної валюти знизився лише на 10%, незважаючи на кумулятивне скорочення ВВП на 10%, накопичену інфляцію в 57%, збереження загального бюджетного дефіциту в межах від 1,2% до 3,7% ВВП на рік", – пояснює Ілларіонов.

6 лютого 2015 року Нацбанк увів обмеження на валютному ринку, виправдовуючи їх різкою девальвацією, продовжує він, і це призвело до "фактичного паралічу платіжно-розрахункових операцій у межах України та суттєвого обмеження її економічних операцій із зовнішнім світом". Через такий ефект валютні операції стали відходити в тінь.

"За оцінками Українського кредитно-банківського союзу, частка тіньового валютного ринку зросла до 50%, що посилило девальваційний тиск на гривню і ускладнило функціонування офіційного валютного ринку. Як наслідок розцвів тіньовий ринок валюти, а заразом і тіньові ділки – валютні міняйли, у той час як законослухняні банки частково втратили свою конкурентоспроможність, погіршилася криміногенна ситуація, громадяни втратили частину заощаджень", – додав економіст.

Ініційоване НБУ "розчищення" банківського сектору Ілларіонов назвав "воістину смертельним ударом" і зазначив, що поодинокі банки уникли кризи, тому вони привертають особливу увагу.

"Наприклад, невеликий банк "Авангард" за півтора року зумів збільшити свої чисті активи до півтора мільярда гривень, їх зростання становило майже 70%, що є безпрецедентним показником для банківської системи України, яка зараз у кризі. Цікавий збіг – банк "Авангард" є власністю групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ІКУ), пост голови ради директорів якої до свого призначення головою НБУ обіймала Валерія Гонтарева. Крім того, 22,7% банку "Авангард" належить громадянці РФ Галині Улюкаєвій, яка є дружиною Юрія Соловйова, заступника голови правління російського державного банку ВТБ, другого за обсягом капіталу в Російській Федерації", – підкреслив він.

Економіст додав, що до грудня 2016 року банки з російським капіталом посилили свою присутність в Україні до 40%.

"Варто зазначити, що серед них є банки зі 100% участю з боку російської держави, це, зокрема, "Сбербанк", ВТБ, а також "Промінвестбанк", у якому питома вага акцій, що належать РФ, становить 97,5%. "Промінвестбанк" також отримував рефінансування від НБУ", – зазначив Андрій Ілларіонов.

10 квітня 2017 року Гонтарева повідомила, що подала президентові України Петру Порошенку заяву про відставку за власним бажанням з 10 травня з посади, яку вона обіймала з 10 квітня 2014 року. 13 квітня вона заявила, що обговорювала свою відставку з президентом протягом трьох місяців.

Вона також зазначила, що наступне засідання правління НБУ щодо монетарної політики, призначене на 25 травня, пройде вже під головуванням її наступника.