Індійська компанія могла використовувати українські технології в контрактах із підсанкційною фірмою в Ірані – ЗМІ

Індійська компанія укладала контракти з іранською на проєктування коксових печей і могла використовувати для цього українські технології, стверджує "СтопКор"
Фото: kbkxm-kbk.com

Індійська компанія Bhilai Engineering Corporation Limited (BEC), пов'язана з українським ПрАТ "КБ Коксохіммаш", могла використовувати українські технології й інтелектуальну власність у проєктах для санкційної іранської Esfahan Steel Company. Про це йдеться в матеріалі видання "Стоп корупції".

За даними "Стоп корупції", громадянин Індії Раджів Джаін через британську компанію Coal Steel Construction Limited із 2016 року контролював українське ПрАТ "КБ Коксохіммаш", яке спеціалізується на проєктуванні коксових печей і має значний портфель патентів. Автори стверджують, що індійська BEC укладала контракти з Esfahan Steel Company на проєктування коксових печей і могла використовувати для цього технології та конструкторську документацію, одержану від українських державних підприємств, зокрема ДП "Гипрококс" та ДП "Укрдіпромез". У розпорядженні журналістів, за їхніми словами, є документи, які підтверджують укладення такого контракту й використання українських креслень.

Esfahan Steel Company й пов'язана з нею Mobarakeh Steel Company – під санкціями Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) за підтримку структур, афілійованих із "Корпусом вартових ісламської революції". Mobarakeh є найбільшим виробником сталі в Ірані й забезпечує понад половину внутрішнього ринку. Обидві компанії підпадають під режим вторинних санкцій, що означає можливе покарання для контрагентів, які опосередковано підтримують їхню діяльність.

"Стоп корупції" зазначає, що співпраця BEC із санкційними структурами Ірану може суперечити й українському законодавству. Укази президента України забороняють передання Ірану товарів подвійного використання, інтелектуальної власності, технологій і будь-якої технічної допомоги. Попри це, як стверджують автори матеріалу, українські розробки могли використовувати у проєктах іранської металургії вже після початку повномасштабної війни.

У публікації також ідеться про низку кримінальних проваджень, які відкрили в Україні у 2023–2025 роках. Зокрема, за заявами нового керівництва ДП "Укрдіпромез" правоохоронні органи розслідують ймовірні ознаки державної зради й колабораційної діяльності в діях кількох осіб. У цих заявах ідеться про ймовірне укладення контрактів із підсанкційними підприємствами Ірану з використанням українських технологій. Окремо розслідують справу про ймовірне службове підроблення документів під час виконання контракту на реконструкцію коксової батареї.

"Стоп корупції" описує конфлікт навколо інтелектуальної власності ДП "Гипрококс", яке зараз у процедурі банкрутства. За інформацією видання, у попередні роки представники BEC могли намагатися впливати на керівництво підприємства з метою здобуття доступу до конструкторської й патентної документації. Водночас арбітражний керівник у справі про банкрутство підтвердив законність створення спільного підприємства ТОВ "Гипрококс" і вніс корпоративні права до інвентаризаційної відомості активів боржника, що, за оцінками авторів, ускладнило стороннім структурам можливість претендувати на інтелектуальні активи.

Окремо "Стоп корупції" звертає увагу на репутаційні ризики BEC. У червні 2025 року, за даними видання, компанію дискваліфікували на індійському ринку на три роки через підозру у використанні підробленої банківської гарантії. Також журналісти згадують імовірні зв'язки BEC із російськими промисловими підприємствами, що, на думку авторів, ставить під сумнів можливість її співпраці з українськими партнерами.

У матеріалі наголошують, що редакція надіслала запити до ПрАТ "КБ Коксохіммаш" і Ради національної безпеки і оборони України із проханням надати офіційні коментарі щодо ймовірної співпраці BEC із підсанкційними підприємствами Ірану. Станом на момент публікації журналісти відповідей не дістали.