Якби оцінку проблемної заборгованості проводили за довоєнними стандартами, розмір NPL у банківській системі був би набагато більшим – Андрій Волков

Андрій Волков: Відсотки за кредитами сьогодні виплачують 7580% компаній. Фактично це "найживіша" частина економіки
Фото: пресслужба "Інвестохіллс"
Засновник і керівний партнер групи компаній "Інвестохіллс" Андрій Волков вважає, що якби оцінку NPL (non-performing loan, "позичок, які не працюють") проводили за стандартами й мірками довоєнного часу, розмір проблемної заборгованості в банківській системі України був би набагато більшим, ніж це фіксують зараз. Таку думку Волков висловив у своїй колонці для Mind, аналізуючи дані Національного банку NPL за підсумками восьми місяців.

Він зазначив, що до NPL однозначно мають потрапити ті позичальники, які не дотримують графіка погашення кредитів, звертаються по реструктуризацію тощо.

"Але за нинішніх реалій і банки, і НБУ оцінюють кредитну заборгованість дещо інакше і не вважають (поки що) проблемними ті кредити, які обслуговують хоч якось", – пояснив Волков.

Він розділив структуру нинішнього кредитного портфеля банків на три сегменти. Перша частина – кредити, видані компаніям, які опинилися на територіях, де вели або досі ведуть бойові дії, а також позики бізнесу, який потрапив в окупацію. Такі позичальники, за словами Волкова, кредитів не погашають і реструктуризація за ними неможлива. Тобто для банків ця заборгованість стала безнадійною і її треба списувати.

Друга частина – це кредити, які обслуговують, їх узяли найбільш платоспроможні зараз категорії позичальників: сфера торгівлі, сільгосппідприємства, яким дуже допомогло пожвавлення експорту після розблокування портів, енергетична галузь.

"Цей бізнес активний і заробляє гроші. До речі, навіть вітчизняна металургія, незважаючи на значні фізичні втрати виробничих потужностей, і надалі працює із прибутком", – говорить фінансист.

Третій сегмент – кредити, видані позичальникам, які мають труднощі, але водночас намагаються хоч якось повертати борги банкам, шукати компроміс із кредиторами.

"У цій категорії є компанії практично з усіх галузей. Але найскладніша ситуація, напевно, у забудовників, харчової промисловості, машинобудівників і сфери послуг", – наголошує засновник "Інвестохіллс".

За словами Волкова, банкам необхідно віддати належне, оскільки вони щодо позичальників не поводяться агресивно: не змушують виплачувати кредити будь-що, не забирають заставне майно, більшість банків – і приватні, і державні – без проблем погоджують реструктуризацію.

Водночас кредитний ризик, як і раніше, і надалі є одним з основних для банківської системи, пише експерт. Про це, зокрема, неодноразово говорив НБУ, за оцінками якого до кінця 2022 року приблизно 20% позичальників можуть оголосити дефолт.

"Цей прогноз цілком адекватний, оскільки відсотки за кредитами сьогодні виплачують 75–80% компаній. Фактично це "найживіша" частина економіки, яка продовжує функціонувати", – зазначає фінансист.

Контекст:

За даними Національного банку, обсяг активів, які не працюють, у банківській системі за підсумками восьми місяців 2022 року перевищив 30%. Серед них обсяг проблемної заборгованості бізнесу досяг майже 36%, що на чотири відсоткові пункти вище, ніж на початку війни.