ЄС не продовжив санкцій проти Януковича, Пшонки та їхніх синів за розкрадання держкоштів

У березні 2014 року ЄС ввів щодо них санкційні обмеження як проти "осіб, яких притягують до кримінальної відповідальності в Україні щодо розслідування злочинів у зв'язку з розкраданням державних коштів та їх незаконним виведенням за межі" країни.

Строк дії цих заходів минув у вересні, і ЄС ухвалив рішення їх не продовжувати.

"На основі перевірки, проведеної Радою ЄС, щодо чотирьох осіб, до яких строк застосування обмежувальних заходів спливав 6 вересня 2022 року, інформацію про їхні права на захист і права на ефективний судовий захист мають виключити з додатка I до регламенту (ЄС) № 208/2014", – ідеться в документі.

У серпні Рада ЄС ухвалила рішення про введення нових обмежувальних заходів щодо Януковича та його сина  у зв'язку з російською війною проти України.

Колишні президент і генпрокурор є серед 27 осіб, щодо яких Рада національної безпеки і оборони Україні 19 березня 2021 року запровадила максимальні санкції.

Контекст:

Януковича обрали президентом України 2010 року. 22 лютого 2014 року, після трьох місяців протестів на Майдані, Верховна Рада визнала, що він самоусунувся від посади і не виконує своїх обов'язків, після чого було оголошено нові президентські вибори. Того ж місяця Янукович покинув Україну, зараз він із сім'єю проживає в Росії.

У січні 2019 року Оболонський райсуд Києва заочно визнав Януковича винним у державній зраді й пособництві у веденні агресивної війни та призначив покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Також Януковича підозрюють у держзраді через підписання Харківських угод 2010 року, в організації теракту та вчиненні умисних убивств на Майдані 2014-го.

Пшонка обіймав посаду генерального прокурора України в період із 4 листопада 2010 року до 22 лютого 2014 року, коли Верховна Рада висловила йому недовіру.