Європейські фінансові організації закликали Разумкова прибрати з податкового законопроєкту "зелений" акциз

"Ми хотіли б звернути вашу увагу на це питання, тому що пропоноване введення акцизного податку з 1 липня 2021 року незалежно від його ставки порушуватиме стабілізаційне застереження, яке регулює домовленості з виробниками поновної енергії відповідно до закону №810 від 1 серпня 2020 року", – ідеться в заяві.

Автори листа зазначають, що іноземні інвестори вже ініціювали один великий міжнародний арбітражний позов проти України за ретроактивне скорочення "зелених" тарифів, гарантованих законом, і що будь-які подальші односторонні зміни в законодавстві, спрямовані на введення або підвищення податків, найімовірніше, приведуть до додаткових грошових позовів України про компенсацію.

"Уряд України завдяки підписанню меморандуму про взаєморозуміння з двома асоціаціями виробників поновної енергії під егідою Секретаріату Енергетичної спільноти в червні 2020 року запевнило, що "державні органи України зобов'язуються в межах своєї компетенції вжити всіх необхідних заходів щодо недопущення ухвалення відповідними державними органами України законів та інших нормативних актів, які погіршують умови господарської діяльності виробників ВДЕ, зокрема через введення додаткових податків, зборів, штрафів, зниження FiT тощо", – нагадують міжнародні організації.

За їхніми словами, протягом минулого року енергетичний сектор України перебував у стані потрясінь, тривала криза платежів, що призвело до постійного накопичення заборгованості перед виробниками поновної енергії, яка сягнула 17,8 млрд грн станом на 30 квітня 2021 року.

"Акцизний податок на виробників поновної енергії ще більше дестабілізуватиме енергетичний сектор і завдасть шкоди інвестиційній привабливості та репутації України", – підкреслюють у листі.

Організації додають, що перехід України до низьковуглецевих технологій вимагає довгострокової дорожньої карти для заміни згодом традиційних генерувальних потужностей, що враховує також наслідки інтеграції ENTSO-E та інвестиції, необхідні у сховище, гнучкі резервні потужності та мережі.

"З урахуванням вищевикладеного, а також критично важливої ролі поновних джерел енергії для енергетичної безпеки та енергетичної незалежності України та її здатності досягти кліматичних цілей, таких як зобов'язання України за Паризькою кліматичною угодою (як додано у внесок України, визначений на національному рівні), і досягти вуглецевої нейтральності шляхом 2060, закликаємо вас враховувати це під час розгляду цієї ініціативи Верховною Радою України", – підсумували підписанти.

Контекст:

Влада в Україні хоче ввести акцизний податок на продаж "зеленої" електроенергії, зараз пропонують широкий діапазон ставки – від 3,2% до 40%, точні цифри ще обговорюють, писала 22 березня "Економічна правда".

2 червня Кабінет Міністрів подав проєкт закону №5600, який, зокрема, передбачає введення акцизного податку на електроенергію, вироблену з поновних джерел енергії. Парламентський податковий комітет рекомендував розглянути проєкт закону в сесійній залі.

У Європейському банку реконструкції і розвитку вважають, що плани Кабінету Міністрів України ввести акцизний податок на "зелену" електроенергію несприятливо позначаться на розвитку поновних джерел енергії в Україні.

Водночас наявні затримки з оплатою виробникам електроенергії з поновних джерел енергії вже загрожують подальшому розвитку цієї галузі в Україні, зазначено в ухваленій у середині лютого резолюції Європейського парламенту.

Міжнародна торгова палата звернулася до влади України з вимогою виплатити борги за "зелену" енергію.

"Укррудпром" проаналізував судовий реєстр і з'ясував, що станом на 7 жовтня минулого року компаній, які подали позови до ДП "Гарантований покупець", було вже понад 50, загальна сума збитку за позовними заявами на той момент перевищила 630 млн грн.

За інформацією "Главкому", позов проти України подала, зокрема, компанія Modus Energy, яка перебуває у власності громадян Литви, про цей позов стало відомо 28 квітня 2021 року. Компанія заявила, що ДП "Гарантований покупець" змусило дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, яка передбачає скорочення доходів.

Modus Energy розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу "зеленої" енергії, який укладено до 2030 року. Позивач просить арбітражний суд визнати, що Україна порушила вимоги статей договору до Енергетичної хартії, зобов'язати країну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, і зобов'язати сплатити всі судові витрати.