"Коли Україна у війні, намагання виторгувати у неї щось більше рівнозначне віроломству". В ОП відповіли на звинувачення, що Україна недостатньо цінує допомогу Польщі

Заява Сибіги з'явилася у відповідь на слова держсекретаря канцелярії президента Польщі – голови бюро з міжнародної політики Марцина Пшидача в контексті ситуації із блокуванням експорту українського зерна.

В ефірі польського суспільного телебачення Пшидач заявив, що Україні "надано дійсно велику підтримку від Польщі" і їй "варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років", цитує Wprost.

"Категорично відкидаємо спроби окремих польських політиків нав'язати польському суспільству безпідставну думку, що нібито Україна не цінує допомогу від Польщі. Це, очевидно, гра на власні кон'юнктурні інтереси, яка не має нічого спільного з дійсністю. Маніпуляція. А реальність – це дружній і відкритий діалог президентів України і Польщі, між якими присутній високий рівень взаєморозуміння і взаємної довіри", – написав у відповідь Сибіга.

Він також нагадав, що Україна щодня дякує Польщі й іншим союзникам тим, що українці захищають цінності та безпеку регіону і роблять це в інтересах Польщі й усього вільного світу. Заступник глави ОП наголосив, що підтримка України зброєю – це "не благочинність, а інвестиції у власну безпеку Польщі".

Окрім того, на його думку, мільйони українців зараз вважають поляків "найближчим народом із найвищим рівнем симпатії і довіри".

Сибіга наголосив, що говорити сьогодні про те, що Україна "має почати цінувати допомогу з боку Польщі", – це не відповідає рівню "союзницьких і братніх відносин між нашими країнами й суспільствами".

"Коли Україна у війні, намагання "виторгувати" у неї ще щось більше – це рівнозначно віроломству, якому не повинно бути місця в наших взаєминах. Усім відомо, у яких умовах працює сьогодні український фермер, наражаючи своє життя на замінованих полях і під ракетними обстрілами. За цих виняткових обставинах наполягати, щоб Україна у рамках своєї подяки Польщі змирилася із закриттям кордонів для українських сільськогосподарських продуктів – рівнозначно змушувати нас погодитися на евтаназію. Немає нічого гіршого, ніж коли твій рятівник вимагає в тебе плату за порятунок, навіть коли ти стікаєш кров'ю", – написав Сибіга.

Він висловив упевненість, що, незважаючи на всі спроби Росії роз'єднати дві країни, Україна і Польща "приречені на міцний союз і братерство".

Контекст:

28 квітня Єврокомісія досягла угоди з Польщею, Болгарією, Угорщиною, Румунією і Словаччиною щодо імпорту української агропродукції до ЄС. Із 2 травня до 5 червня діяла заборона на вільний обіг української пшениці, кукурудзи, ріпаку й насіння соняшнику в цих п'яти країнах. 5 червня її продовжили до 15 вересня.

Ембарго ввели через те, що фермери з Польщі й інших країн виходили на акції протесту. Аграрії скаржилися, що українське зерно осідає у країнах і його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові.

19 липня міністри сільського господарства Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщини і Словаччини зустрічалися у Варшаві (Польща), щоб обговорити імпорт сільгосппродукції з України. Вони вважають, що ембарго на ввезення продукції з України необхідно продовжити до кінця року. Станом на зараз воно має закінчитися 15 вересня.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що якщо Євросоюз не збереже заборони на імпорт зерна з України в ці п'ять країн після 15 вересня, її введуть односторонньо. Водночас транзит українського продовольства через ці країни продовжать, підкреслив Моравецький.

Перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко 19 липня заявила, що Україна може застосувати дзеркальні заходи, якщо Європейський союз продовжить заборону на імпорт української агропродукції до Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії й Румунії.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль закликав Польщу відкрити кордони для експорту українського зерна.