Країни "Вишеградської четвірки" закликали Єврокомісію перевірити зернові "коридори солідарності", а Україну – відкликати скаргу до СОТ

Представники міністерств сільського господарства Чехії, Угорщини, Польщі і Словаччини хочуть, щоб Єврокомісія контролювала "коридори солідарності", якими українське зерно мають транспортувати до третіх країн
Фото: ЕРА

26 вересня у чеському місті Зноймо відбулася зустріч міністрів сільського господарства країн – членів "Вишеградської четвірки" – Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини. Про це повідомляє польська радіостанція RMF24

Переговори стосувалися експорту українського збіжжя. Міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний повідомив, що чотири країни закликали Європейську комісію контролювати "коридори солідарності", якими українське зерно мають транспортувати до третіх країн. 

Як зазначає "Радіо Свобода", представники міністерств сільського господарства Чехії, Угорщини, Польщі і Словаччини заявили, що частина транспортованого зерна залишається в таких країнах, як Польща, і шкодить місцевим фермерам, оскільки воно набагато дешевше, ніж місцеве зерно. На думку Виборного, для запобігання "витоку зерна" під час транспортування ЄС міг би ввести для дилерів систему депозитів, що повертаються. 

Заступник міністра сільського господарства Польщі Ришард Бартосік після переговорів у Зноймо заявив, що "Вишеградська четвірка" хоче, щоб Україна відкликала скаргу, яку подала до Світової організації торгівлі. Він стверджує, що це сприятиме подальшим переговорам і що Польща "віддана діалогу з Україною" (RFM24 раніше повідомляла, що відкликання Україною скарги Варшава вважатиме першим кроком для діалогу).

Бартосік сказав, що міністр аграрної політики України Микола Сольський, який брав участь у засіданні через відеозв'язок, не став відповідати на запитання про скаргу. "Міністр сказав, що це не є важливим питанням, але це важливе питання для нас. Це дуже важливо. Це створило б гарний клімат і ми б уникнули багатомісячних судових розглядів", – заявив представник польського міністерства. 

Як повідомила пресслужба Мінагрополітики України, Сольський на цій зустрічі заявив, що Україна розробила внутрішню процедуру верифікації експорту чотирьох агрокультур – кукурудзи, ріпаку, соняшнику, пшениці (відповідно до рішення Єврокомісії) – і зараз не експортує до п'яти прикордонних країн агропродукції без їхнього погодження. 

"Ця процедура передбачає видачу ліцензії від українського уряду протягом 30 днів із дня отримання заявки на експорт. Відповідна постанова уряду уже прийнята, а тому експорт до п'яти країн без їхнього погодження вже не відбувається. Протягом цих 30 днів Україна інформує Європейську комісію та відповідну країну про отримання заявки на експорт", – зазначив він. 

Такий механізм, на думку Києва, враховує інтереси всіх сторін. Пропозиції про те, як саме буде діяти механізм, Україна розіслала Чехії, Польщі, Словаччині, Румунії та Угорщині, офіційну відповідь поки надала лише Румунія, повідомив Сольський. 

"Дякую Болгарії за те, що витримали такий шалений тиск, за готовність до перемовин і пошуку конструктивних рішень. Румунії – за розуміння і максимальну підтримку. Дякуємо Угорщині і Словаччині за те, що вислухали наші пропозиції і готові їх обговорювати далі. Окремо дякуємо Польщі за ту максимальну підтримку, яка завжди була і є зараз. І за те, що ми минулого тижня почали розмову по нашій пропозиції. Наші продуктивні перемовини – це ключ до успішного врегулювання ситуації і стабільності в аграрному секторі кожної з країн", – додав він. 

Контекст:

Із 2 травня до 15 вересня діяла заборона на вільне постачання української пшениці, кукурудзи, ріпаку й насіння соняшнику до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Ембарго ввели через те, що фермери з Польщі й інших країн виходили на акції протесту. Аграрії скаржилися, що українське зерно осідає у країнах і його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові.

15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на ввезення української агропродукції. Як зазначили в Єврокомісії, Україна погодилася вжити заходів (включно з, наприклад, системою ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути стрибків ціни на зерно. Незважаючи на рішення Єврокомісії, Польща, Угорщина і Словаччина (до кінця року) односторонньо продовжили заборону імпорту українського зерна.

18 вересня в Мінекономіки України повідомили, що Україна розпочала судову процедуру через заборону на ввезення українського зерна до Польщі, Словаччини й Угорщини. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 19 вересня заявив, що Київ пропонує партнерам компроміс, і пригрозив Польщі й Угорщині забороною на ввезення їхніх товарів в Україну.

19 вересня в Мінекономіки України заявили, що Україна найближчими днями заборонить імпорт цибулі, помідорів, капусти і яблук із Польщі. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький попередив, що його країна готова розширити заборону на ввезення продукції з України, якщо Київ ескалюватиме конфлікт.

21 вересня в Мінагрополітики України повідомили, що Україна й Польща домовилися виробити план взаємодії щодо експорту українського зерна. 24 вересня президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна допоможе Україні наростити експорт зерна, але свій ринок залишить закритим.

У міністерстві сільського господарства і розвитку села Словаччини заявили, що Київ пообіцяв Братиславі відкликати судовий позов до СОТ і не вводити заборону на імпорт словацької агропродукції.