Милованов: Навіть якби ми не вводили локдауну, падіння економіки України було б неминучим

За словами Милованова, через карантин економіка України скоротилася на 1%
Фото: Oleksandr Hnitetskyi / Facebook

Ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, позаштатний радник керівника Офісу президента України Тимофій Милованов заявив, що виступає за введення у країні довгострокового, три-чотиритижневого безперервного локдауну.

Навіть якби в Україні навесні не вводили жорсткого карантину, падіння економіки країни було б неминучим. Про це в інтерв'ю виданню LB.ua сказав ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, позаштатний радник керівника Офісу президента України Тимофій Милованов.

"Я виступаю за введення довгострокового, три-чотиритижневого безперервного обмеження, але не для всієї економіки, а там, де ймовірність поширення вірусу найвища. Я не за те, щоб локдаунити всю економіку час від часу. Або вводити короткострокові заборони. Потрібно припинити поширення, поліпшити епідемічну ситуацію й потім перейти до адаптивного обмеження. Коли я говорю про жорсткий локдаун, я говорю про безперервність", – підкреслив Милованов.

За його словами, через карантин економіка України скоротилася на 1%.

"Якщо вводити модель "локдауну вихідного дня", ефект виходить у вигляді 0,14% ВВП. Якщо вводити повний і жорсткий локдаун, як минулої весни, чого я не підтримую, це буде 0,3% ВВП. Що утричі менше, ніж цієї весни, тому що багато бізнесів підлаштувалися під нові обставини. [Обвал економіки на 4–5% під час весняного локдауну] – це загальний ефект. Є криза, зовнішні та внутрішні чинники. На дію локдауну припадає десь 1%. Ми б усе одно впали. Навіть якби не вводили локдауну, падіння економіки було б неминучим. Модель показує, що ми впали б не на 6%, а на 5%", – зауважив Милованов.

Карантин в Україні діє з 12 березня. Через поширення коронавірусної інфекції COVID-19 забороняли масові заходи, закривали торгові центри, магазини (крім продуктових і аптек), ресторани, кафе, спортивні зали, салони краси, а також обмежували роботу транспорту.

З 11 травня в Україні розпочалося пом'якшення карантину, а 20 травня Кабмін ввів так званий адаптивний карантин.

22 липня Кабінет Міністрів видав постанову, якою залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях установлюють "зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

11 листопада Кабмін запровадив по всій країні однакові обмеження, характерні для "помаранчевої" зони. В Україні заборонили:

  • перевезення в пасажирському транспорті більше людей, ніж сидячих місць;
  • роботу закладів харчування в нічний час (з 22.00 до 7.00);
  • роботу хостелів (готелі можуть працювати);
  • роботу нічних клубів і закладів громадського харчування з організацією дозвілля;
  • роботу спортивних залів (якщо більше ніж одна людина перебуває на 20 м&³2; площі);
  • роботу кінотеатрів і театрів у разі заповнення понад 50% місць у залі;
  • проведення культурних, спортивних та розважальних заходів, якщо в них бере участь більше ніж 20 осіб (виняток – деякі спортивні заходи).

Також 11 листопада Кабінет Міністрів України ввів "карантин вихідного дня" на додаток до інших обмежувальних заходів. Протягом трьох вікендів (14–15, 21–22 і 28–29 листопада) непродовольчі магазини, розважальні заклади мали бути закриті, заклади громадського харчування могли працювати тільки на винос.

2 грудня прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що "карантин вихідного дня" продовжувати не будуть, по всій Україні діятимуть обмеження "помаранчевої" зони.