Мінекономіки підтвердило виконання вимог для допомоги ЄС, але наступний транш можуть урізати
Україна виконує взяті на себе зобов’язання перед європейськими партнерами в межах плану Ukraine Facility, необхідні для отримання фінансування від Європейського союзу. Про це 26 липня повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Раніше речник Єврокомісії Гійом Мерсьє звинуватив Україну у виконанні не всіх передбачених для отримання четвертого траншу Ukraine Facility реформ, тому виплата буде урізаною й Київ отримає €3,05 млрд замість €4,5 млрд.
Однак перший квартал 2025 року у Мінекономіки назвали "найінтенсивнішим" за темпами виконання плану.
У відомстві зазначили, що зараз три останні зобов'язання – на фінальній стадії і залишаються у фокусі відповідальних органів. Зокрема:
- крок 4.7 – реформа АРМА – законопроєкт від Міністерства юстиції України. Станом на зараз його підтримала Верховна Рада України в цілому, він очікує на підпис президента України;
- крок 9.1 – набуття чинності закону про реформу виконавчої влади на місцях. Третя редакція законопроєкту від Міністерства розвитку громад та територій перебуває на розгляді у Верховній Раді і готова до другого читання. У Мінекономіки прогнозують ухвалення документа наступного тижня;
- крок 4.3 – розширення складу Вищого антикорупційного суду (добір 15 суддів до першої інстанції, 10 – до апеляції). Перший конкурс у міністерстві назвали "надто складним", а щоб "удосконалити критірії добору" в парламенті зареєстровано законопроєкт №13114.
"За результатами І кварталу 2025 року вже у серпні в державний бюджет має надійти €3,05 млрд завдяки виконанню 13 кроків із 16. Важливо, що відповідно до умов Ukraine Facility, Україна має до 12 місяців для доопрацювання кроків, які потребують більше часу", – пояснили у відомстві.
Там додали, що ще €1,45 млрд буде надано після завершення роботи над "складними індикаторами" І кварталу 2025 року, а мету на рік – €12,5 млрд – у Мінекономіки вважають досяжною.
Контекст:
Ukraine Facility – це механізм підтримки України, спрямований на забезпечення макрофінансової стабільності й ефективної роботи державних інституцій. Лідери ЄС 1 лютого 2024 року досягли домовленості про виділення макрофінансової допомоги Україні в розмірі €50 млрд. Програма розрахована на чотири роки.
У підсумковому документі саміту зазначили, що Україна отримуватиме кошти за умови дотримання низки вимог: продовження демократичних механізмів, включно з багатопартійною парламентською системою й верховенством права, гарантування поваги до прав людини, зокрема меншин. Також лідери ЄС щорічно проводитимуть дебати за програмою, а за два роки вони можуть запропонувати Єврокомісії перегляд усієї багаторічної фінансової рамки.
27 лютого передання Україні €50 млрд фіндопомоги протягом чотирьох років схвалив Європарламент, 28 лютого – остаточно затвердила Рада ЄС. 20 березня ЄС виплатив Україні перший транш допомоги в межах Ukraine Facility в розмірі €4,5 млрд.
Загальна сума коштів, які Європейський союз надав 2024 року в межах програми, сягнула €16,2 млрд. Це найбільший обсяг західної підтримки, який становив 40% зовнішнього фінансування країни за 2024 рік, зазначали в Міністерстві фінансів. У квітні 2025 року, за даними Мінфіну, фінансування продовжили завдяки виконанню Україною індикаторів, передбачених відповідним планом.
Для продовження повного фінансування за механізмом Ukraine Facility Україна має до 12 місяців, щоб ухвалити щонайменше вісім основних законопроєктів, які стосуються судової гілки влади, виконання судових рішень, інституції АРМА й інших, пояснювала на початку червня 2025 року тодішня віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина, її цитував "Укрінформ".