На МГЗ заявили, що роботу з рекультивації шламполя затягнено через активістів

Завод рекультивував 64 га шламового поля, щоб і далі працювати, потрібно побудувати ставок-накопичувач для технічної води, але в межах позову "Стоп шлам" суд зупинив видавання документів щодо цього проєкту.

"Є план-графік рекультивації. Укладено відповідні договори з державним науково-дослідним та проєктно-вишукувальним інститутом щодо 100% рекультивації цього шламового поля. Але тепер завод не може отримати документ щодо оцінки впливу на довкілля", – розповів директор із виробництва МГЗ Володимир Красноярський.

На заводі наголосили, що технічну воду повертають у виробництво і не скидають у зовнішні водоймища, як стверджують активісти, і це спростували численні перевірки.

"Дуже багато маніпуляцій відбувається навколо заводу, бо багато хто не розуміє тих технологічних процесів, які там зараз відбуваються. Той самий шлам потрапляє на поля в закритому типі, трубопроводом. Була проблема у 2011–2012 році, коли було запилення цього шламу, її вирішили, там є пилогасіння. Це все я бачив сам. Якихось порушень глобального характеру я там не бачив", – зазначив депутат облради та ексголова екоінспекції області Владислав Мартиченко.

Контекст:

У грудні 2020 року громадська організація "Стоп шлам" подала позов про стягнення з Миколаївського глиноземного заводу компенсації потерпілим від відходів підприємства. У травні 2021 року Заводський районний суд задовольнив цей позов, постановивши виплатити 9,2 млрд грн миколаївцям, які приєдналися до позову.

12 липня 2021 року міністр юстиції Денис Малюська розкритикував експертний висновок, на підставі якого було ухвалено судове рішення. "Оцінка проводилася на підставі роздруківок з інтернету та копій дозвільних документів без дослідження відомостей щодо психологічно значимих фактів у порушення встановлених методик та здорового глузду", – заявив він, порівнявши активістів, які виступають проти МГЗ, із рейдерами.