Найближчим часом ціни на руду впадуть нижче за $100/тонна, і наші підприємства почнуть знову працювати у збиток – експерт

"Головний визначальний гравець на ринку – Китай – цілеспрямовано робить усе, щоб знизити ціну на сировину, передусім на руду. Думаю, вони досягнуть свого – що ціна впаде нижче за $100 найближчим часом. Уже зараз ми бачимо досить різке падіння", – розповів Каленков.

Він зазначив, що в разі подальшого зниження цін на руду найближчим часом українським підприємствам складно буде конкурувати на світових ринках, оскільки собівартість руди в Україні в кілька разів вища, ніж в основних закордонних гравців – австралійських, бразильських і південноафриканських виробників.

"У цих компаній рівень собівартості дуже низький, менше за $25 за тонну. Вони домінують у світовій торгівлі, і вони диктують ціни. Тому, коли ціни падали нижче за $40 і далі, вони все ще працювали прибутково, а ми вже були у глибоких збитках. У нас собівартість, на наших підприємствах, удвічі-утричі вища, ніж у конкурентів... Тому щойно ціни підуть униз, а це вже відбувається зараз, нам буде дуже складно конкурувати на цьому ринку", – пояснив Каленков.

На його думку, у такій ситуації українська влада має надати підтримку підприємствам гірничо-металургійного комплексу, а не посилювати податковий тиск на них, що пропонує законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу.

"Законопроєкт робить нашу гірничорудну галузь ще більш неконкурентоспроможною. Ми поступимося ринком тим самим росіянам, якщо щодо європейського ринку. Якщо ринок китайський, поступимося ним австралійцям, південноафриканцям. Я дуже сподіваюся, що до цього питання восени повернуться, подивляться на це тверезо, побачать динаміку цін протягом останніх п'яти – семи років і встановлять рівень оподаткування, який не буде нас ставити в гірше становище, ніж у наших конкурентів", – підкреслив спікер.

Контекст:

19 серпня ціни на руду на товарних біржах впали до $134,05 за тонну, що є найнижчим показником із весни 2021 року.

1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні. Документ зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично у всіх сферах економіки, зокрема зростання ренти на видобування залізної руди.

Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться тільки великого бізнесу і не зачеплять загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому має бути суттєво доопрацьований. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.

Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Союз українських підприємців назвали цей законопроєкт "спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки".