Семеро німецьких депутатів виступили проти будівництва "Північного потоку – 2"

Семеро депутатів Бундестагу та Європейського парламенту, що представляють Християнсько-демократичний союз (ХДС), Християнсько-соціальний союз (ХСС), "зелених" і Вільну демократичну партію (ВДП), виступили проти будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Їхню спільну заяву 19 лютого опублікувала газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

За словами депутатів, спільна робота з РФ не повинна означати, що "німці і росіяни про щось домовляються через голови" партнерів Берліна у Європейському союзі. Автори звернення вважають, що будівництво газопроводу з Росії через Балтійське море до Німеччини призведе "до розколу ЄС і втрати довіри".

Парламентарі нагадали, що будівництво "Північного потоку – 2" викликає активний опір у країнах Балтії, Швеції, Данії, Польщі, Словаччині та Україні, що "легко зрозуміти з погляду енергетичної безпеки". Новий уряд Німеччини закликали відкрито заявити про свою позицію щодо цього питання.

Авторами статті стали євродепутати Елмар Брок, Манфред Вебер (ХДС), Райнхард Бютікофер ("Союз 90/Зелені") і Надя Гірш (ВДП), а також депутати Бундестагу: голова комітету із закордонних справ Норберт Реттген (ХДС), Міхаель Лінк (ВДП) і Олівер Крішер ("Союз 90/Зелені").

До цього канцлер ФРН Ангела Меркель заявляла, що не бачить у "Північному потоці – 2" загрози для енергетичної безпеки Європи.

Проект "Північний потік – 2", очолюваний колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером, передбачає будівництво двох ниток газопроводу сукупною потужністю 55 млрд м&³3; газу на рік із Росії до Німеччини дном Балтійського моря. Нинішній газопровід "Північний потік" складається з двох ниток довжиною 1224 км із пропускною здатністю 27,5 млрд м&³3; кожна. Він проходить дном Балтійського моря. "Газпром" почав постачання цим газопроводом у 2012 році.

У грудні 2015 року президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що проект другої черги газопроводу "Північний потік" не відповідає енергетичним правилам ЄС (Третьому енергетичному пакету) і підриває роль України як транзитера газу.

У березні 2016 року вісім країн Євросоюзу (Угорщина, Латвія, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Естонія та Литва) підписали звернення до Єврокомісії з протестом проти проекту газопроводу. Водночас його будівництво підтримують Німеччина, Франція, Австрія та Нідерланди, пише "Немецкая волна".

Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що в ЄС немає одностайної згоди щодо переговорів із Росією стосовно "Північного потоку – 2".

Розпочати будівництво другої черги газопроводу "Північний потік" довжиною 1200 км планують у 2018 році. Орієнтовна вартість проекту – €9,5 млрд.

У січні північна німецька земля Мекленбург – Передня Померанія дала свою згоду на будівництво ділянки газопроводу. Для остаточного дозволу на проведення робіт необхідна згода Федерального відомства морського судноплавства і гідрографії Німеччини, а також ще чотирьох федеральних земель.