Стефанчук упевнений, що законопроєкти про економічний паспорт Рада не встигне розглянути до кінця року

Стефанчук прогнозує, що парламент може розглянути законопроєкти про економічний паспорт у першому читанні на початку 2022 року
Фото: rada.gov.ua
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає, що законопроєкти президента щодо введення економічного паспорта можуть розглянути на початку наступного року. Про це він сказав на брифінгу 7 грудня, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Є 14 днів на внесення альтернативних законопроєктів. Тому мені здається, що цього року вже 100% не встигнемо розглянути. Але, можливо, на початку наступного року ми спробуємо його внести до зали і хоча б у першому читанні проголосувати", – сказав він.

Контекст:

Зеленський анонсував введення економічного паспорта українця 1 грудня під час послання до Ради. Він говорив, що кошти на реалізацію ініціативи спрямують із податків, зібраних за користування надрами та природними ресурсами.

За даними голови парламентської фракції "Голос" Ярослава Железняка, у 2021 році рента за користування надрами загальнодержавного значення становила 35,2 млрд грн, планують, що 2022-го ця сума становитиме 41 млрд грн. Дітей віком до 14 років у країні 7,5 млн, зазначив нардеп у Telegram.

2 грудня голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що після введення економічного паспорта діти, народжені в Україні, отримуватимуть $1020 тис. на рахунки від рентних платежів. За його словами, влада хоче, щоб гроші на рахунки отримували вже діти, народжені у 2019 році, однак механізм передбачає, що їх нараховуватимуть тим, хто народився після ухвалення закону.

У парламенті зареєстровано законопроєкти № 6394 "Про економічний паспорт", № 6395 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта", №6396 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь" та №6397 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь".

Законопроєкти передбачають створення Фонду майбутніх поколінь.

"Мета фонду накопичення державних внесків на користь його учасників із подальшим інвестуванням активів та здійснення виплат його учасникам. Активи учасників фонду формуватимуться із внесків з бюджетних коштів, які надійшли від сплати ренти за користування надрами для видобування корисних копалин, та інвестиційного доходу від розміщення та інвестування коштів учасників фонду", повідомляли в Офісі президента.