У РФ на 59% зросли витрати бюджету порівняно з показниками минулого року – Український інститут майбутнього
Січневі показники економіки Росії, яка вторглася в Україну, не свідчать про колапс бюджетної системи РФ, але тенденція залишається негативною. Про це йдеться в аналітичному звіті Українського інституту майбутнього (УІМ), який опублікували 10 лютого.
"Витрати бюджету в січні зросли на 59%, або на 1153 трлн руб. (приблизно 579 млрд грн. – "ГОРДОН") порівняно із січнем минулого року. Дефіцит становив 1,76 трлн руб. проти профіциту 0,125 трлн руб. у січні 2022 року. Що із цього випливає? Робити висновки й оцінки, тільки виходячи з даних одного місяця, некоректно, як, власне, і говорити про якийсь колапс бюджетної системи РФ, що насувається. З упевненістю можна стверджувати одне: тенденція для Росії залишається негативною", – зазначили в УІМ.
Українські аналітики зазначили, що у 2022 році (коли у лютому повномасштабно вторглася в Україну) "Росія стала бенефіціаром енергетичної кризи та високих цін на енергоресурси, але основні вигоди були отримані в першому півріччі 2022 року, тоді мінфіну вдалося отримати профіцит бюджету 1,5 трлн руб. та сформувати подушку безпеки".
"У другому півріччі дефіцит бюджету вже становив 4,8 трлн руб. У грудні 2022 року, коли почали діяти санкції на нафту, доходи бюджету від нафти впали на третину. Витрати у грудні зросли більше ніж на 2 трлн руб. понад заплановані", – пояснив УІМ.
Інститут прогнозує, що на бюджет Росії у 2023 році вплинуть, зокрема, такі чинники:
- нижчі ціни на нафту, ніж передбачено бюджетом;
- можливе зростання військових витрат ("за фактом зараз триває війна на виснаження");
- слабше економічне зростання, ніж закладено в бюджеті.
"З урахуванням [...] факторів, і особливо фактора цін на нафту, можна припускати, що дефіцит бюджету у 2023 році може піднятися до 5–6 трлн руб., що буде еквівалентно 3–4% ВВП", – припускають в УІМ.
Аналітики зазначили, що ситуація з економікою може змусити Росію увімкнути "друкарський верстат" для емісії грошей і це позначиться на рівні інфляції, "яка з'їдатиме доходи, заощадження (а отже, й джерело для інвестицій) і зрештою призведе до ще більшого збідніння населення".
"Найімовірніше, що Центробанк Росії чинитиме опір зайвій емісії, розуміючи серйозність усіх ризиків, але багато рішень у РФ приймаються в адміністративному порядку, тому такий сценарій разом із помірною девальвацією рубля здається нам найімовірнішим", – наголосили автори дослідження.
Контекст:
Останній на цей момент дев'ятий пакет санкцій проти Росії через її повномасштабне військове вторгнення в Україну Єврокомісія оприлюднила 7 грудня 2022 року, Рада ЄС остаточно затвердила його 16 грудня.
Президент України Володимир Зеленський очікує, що новий пакет санкцій Європейського союзу буде ефективнішим, ніж попередні. Водночас 23 січня 2023 року польське агентство PAP із посиланням на представника Польщі в ЄС Анджея Садося повідомило, що в Єврокомісії загальмувала робота над 10-м пакетом санкцій проти Росії та ще одним – проти Білорусі.
3 лютого глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що 10-й пакет санкцій проти Росії Євросоюз має намір затвердити до 24 лютого. За її словами, обсяг обмежень – €10 млрд.
За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого 2022 року на РФ було накладено понад 10,9 тис. обмежень. Загалом із 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – понад 13 тис. Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію та Північну Корею.