Україні потрібно розблокувати порти для всіх видів експорту – Федерація роботодавців України

Руслан Іллічов: Це велика кількість і номенклатура товарів, які йшли через морські порти
Фото: fru.ua
Якщо Україна зможе забезпечити експорт усіх груп товарів, це дасть змогу збільшити ВВП на 10% і принесе бюджету на рік приблизно 135 млрд грн, за оптимістичних прогнозів також удасться відновити приблизно 500 тис. робочих місць. Про це розповів в інтерв'ю "24 каналу" генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.

За інформацією федерації, внаслідок блокади трубна промисловість втратила 40% надходжень, кольорова металургія – 82% порівняно з довоєнними показниками.

"Насправді ми говоримо чітко, що страждають усі галузі. До війни саме через порти здійснювалася більшість експортно-імпортних операцій. Сьогодні ми можемо назвати і галузі, про які мало хто каже, наприклад, про комплектування для машинобудівництва, яке завозилося контейнерами. Дуже великий обсяг зовнішнього торговельного обороту був саме через морські порти", – зазначив Іллічов.

Керівник ФРУ зазначив, що кількість постраждалих галузей дуже велика, і не варто обмежувати завдання лише зерном, рудою чи металом.

"Це велика кількість і номенклатура товарів, які йшли через морські порти", – сказав генеральний директор Федерації роботодавців України.

Відновити довоєнні обсяги експорту без транспортування морем неможливо, пояснив він.

"Якщо ми говоримо про Близький Схід, куди ми експортували раніше, то тут дійсно морський шлях був оптимальним і логістично вигідним. Адже йдеться не лише про перевезення. Далі товар потрібно везти до порту. Це порти Румунії або, наприклад, порти Гданська в Польщі. Перевантажувати. Тому тут справа не лише у пропускній спроможності нашого західного кордону, – підкреслив Іллічов. – Ми порахували, що за рік це приблизно 135 млрд грн надходжень, десь $18 млрд валютної виручки. І ми рахували зайнятість: при таких оптимістичних розрахунках приблизно 500 тис. робочих місць може бути відновлено. Тобто цифри цілком реальні, розуміючи, які обсяги торгівлі йшли через морські шляхи".

Експерт вважає, що Україні потрібно домовлятися про посилення позиції НАТО, а також говорити з Китаєм, який до повномасштабного вторгнення був одним із головних споживачів української залізної руди і безпосередньо зацікавлений у повноцінному відновленні українського експорту. Крім того, необхідно запроваджувати фонд гарантійної компенсації збитків, завданих суднам, які прямують в Україну, і забезпечити супровід торговельних караванів.

"Насправді я дуже сумніваюся, що країна-агресор ризикне в цьому випадку застосовувати силу до військового флоту НАТО. І, звичайно, країни НАТО здатні посилити допомогу в технічному плані та захистити наші порти. Усе це цілком можливо і на це не потрібно багато зусиль. Ці всі речі дуже легко реалізуються", – заявив він.

Контекст:

Росія блокувала вивезення української продукції з морських портів після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

22 липня 2022 року в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна із трьох портів – Одеси, Чорноморська та Південного. Україна підписала документ із Туреччиною та ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Угода набула чинності 1 серпня. "Зернову угоду" кілька разів продовжували, востаннє – до 18 липня 2023 року.

17 липня у Кремлі заявили, що "фактично чорноморські домовленості припинили свою дію", але РФ готова повернутися до "зернової угоди", якщо буде виконано домовленості, що стосуються інтересів Росії. У представництві РФ при ООН проінформували, що рішення Росії про вихід із "зернової угоди" остаточне.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 липня висловив думку, що президент країни-агресора РФ Володимир Путін хотів би продовжити роботу "зернової угоди". Він наголосив, що обговорить питання продовження ініціативи на зустрічі з Путіним.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив 17 липня, що надіслав Путіну листа з новою пропозицією, щоб продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи.

Президент України Володимир Зеленський 17 липня повідомив, що надіслав Гутеррішу та Ердогану листи із пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.

У Кремлі у відповідь погрожують "певними ризиками" у разі продовження "зернової угоди" без РФ. Росія оголосила всі кораблі, які йдуть в українські порти, законними воєнними цілями як потенційних перевізників військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, які йдуть у російські порти) і почала масовані обстріли інфраструктури півдня України, яка забезпечує роботу "зернового коридору".

На 26 липня заплановано засідання ради України – НАТО, на якому обговорять розблокування чорноморського "зернового коридору" на прохання України.