"Уряд України занадто покладається на друкарський верстат". Уманський розповів про головні помилки Кабміну

Ігор Уманський: У випадку України є ціла низка необґрунтованих популістських рішень щодо звільнення від оподаткування
Фото: kmu.gov.ua
Надмірне використання "друкарського верстата", низька дохідність військових облігацій та необґрунтовані популістські рішення щодо звільнення від оподаткування – про такі помилки Кабміну України в умовах пошуку джерел фінансування видатків бюджету в період дії воєнного стану написав у колонці для порталу LB.ua колишній міністр фінансів України Ігор Уманський.

“Війна негативно впливає на державні фінанси. Тут об'єктивно. База для збору доходів падає через руйнації та зменшення можливостей для економічної діяльності. Щоправда, у випадку України маємо ще й цілу низку необґрунтованих популістських рішень щодо звільнення від оподаткування. Яскравий приклад недолугого виконавчого рішення щодо звільнення від розмитнення операцій із ввезення авто не для потреб ЗСУ та медзакладів, а назад для всіх. Натомість потреби у фінансуванні, навпаки, зростають. Тобто гроші все одно необхідно десь брати", – заявив Уманський.

За його словами, на сьогодні основною помилкою у борговій політиці уряду є акцент на роботі "друкарського верстата". Лише за перші три місяці війни Національний банк України здійснив прямий викуп облігацій внутрішньої держпозики на суму 120 млрд грн. При тому, що за цей самий період на первинних аукціонах уряд залучив лише 77 млрд грн через розміщення ОВДП у гривні та 13 млрд грн (в еквіваленті) – через розміщення ОВДП в іноземній валюті.

“Звичайно, у період воєнного стану залучення центрального банку до прямої допомоги бюджету в певних обсягах цілком виправдане. Але якщо ми не хочемо потім відчути на собі всі наслідки роботи "друкарського верстата" і дивуватися, чому відчувається тиск на гривню та чому зменшуються міжнародні резерви, то використовувати цей канал слід максимально виважено. Принаймні він не має превалювати над ринковими розміщеннями і НБУ має бути "кредитором останньої надії", – вважає колишній міністр.

За його словами, альтернативним джерелом залучення коштів до бюджету є розміщення військових облігацій. Ресурси для цього є, переконаний він: сьогодні ліквідність банківської системи знову починає бити рекорди і банки сконцентрували на депозитних сертифікатах НБУ майже 190 млрд грн. Ці кошти, вважає Уманський, могли б і мали піти на придбання ОВДП. Але низька прибутковість облігацій, яку не переглядали після початку військової агресії, і паралельне зростання ризиків стримує цей процес, зазначив він.

"Очевидно, що поточна дохідність за гривневими ОВДП (9,5–11,5% річних) чи валютними ОВДП (3,7% річних у доларах, або 2,5% річних у євро) далеко не в повній мірі покриває вищезазначені ризики. Чи враховані вони у ставках з ОВДП на первинному ринку? З початку війни, попри значне зростання ризиків, дохідність за первинними розміщеннями не лише не збільшилася, а іноді навіть зменшилася. Чи може Мінфін за таких умов розраховувати на достатні обсяги ринкового попиту на свої папери? Питання риторичне", – написав Уманський.

За словами колишнього міністра, якщо уряд не перегляне своєї боргової політики і надалі покладатиметься лише на друкарський верстат Національного банку, розплачуватися за це вже найближчим часом буде суспільство через зростання інфляції та знецінення національної валюти. Перші результати такої політики позначилися і на курсі гривні щодо інших валют, і на показнику інфляції, який уже сягнув 16,4%.

Контекст:

У Національному банку України прогнозували, що через російське вторгнення інфляція в Україні може перевищити позначку 20%. Водночас очільник НБУ Кирило Шевченко запевнив, що "інфляція залишатиметься контрольованою завдяки заходам, які здійснять Кабінет Міністрів і Нацбанк".

Верховна Рада 24 березня ухвалила законопроєкт №7190, яким звільнила від мита та податку на додану вартість імпорт товарів, котрі ввозять підприємства.