В Україні й далі за кошти бюджету купують бухгалтерські програми, пов'язані з Росією
РНБО ще 2017 року заборонила розробнику 1C продавати свої продукти в Україні. У 2020 році вона розширила санкційний список і додала до нього продукти BAS і UA-Бюджет, які створили на основі 1С, щоб обійти санкції. Однак тільки з початку повномасштабної війни у Prozorro закупили цього програмного забезпечення на понад 6 млн грн.
Ще 5,5 млн грн витратили на KBS – програму, яка має ідентичний інтерфейс й структуру з UA-Бюджет.
Додатково на 4,3 млн грн замовники купили супровід програми УБС (Українська бухгалтерська система). Бухгалтери звертають увагу на її схожість із російською "Парус", яка також під санкціями.
Як зазначала рік тому редакція DOU, деякі українські компанії не готові відмовлятися від систем 1C, BAS, UA-Бюджет, KBS та інших, бо не хочуть перебудовувати налаштовані бізнес-процеси, мають уже оплачену ліцензію на певний час уперед, а вартість переходу на новий продукт досить висока.
Наприклад, бухгалтерка КП "Хмельницький міський центр ПМСД №1" Ольга Домбровська зазначила, що не бачила інших замінників 1С, окрім KBS й BAS. Водночас останній для неї зручніший. Саме цей продукт медзаклад придбав у квітні 2023 року.
"За законом замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо він чи його кінцевий бенефіціар, член або акціонер потрапив під санкції. Якщо замовник цього не зробить, то може отримати від 25,5 тис. до 51 тис. грн штрафу. Виявляти такі правопорушення має Держаудитслужба", – пояснює юридична радниця Transparency International Ukraine Ганна Куц.
Ще в березні 2022 року сервіс Opendatabot і агентство інтернет-маркетингу Netpeak створили перелік українських і світових компаній, якими можна безпечно замінити програми російського походження. На початку 2023-го його дещо оновили й доповнили.