Від часу введення формули "Роттердам плюс" ціноутворення на всі енергоресурси в країні перейшло на цю формулу – "Центр Разумкова"

"Із  часу запровадження формули "Роттердам плюс" ціноутворення так чи інакше на всі енергоресурси в країні перейшло на формули "хаб плюс", – зазначив він.

Як приклади він навів формування цін на газ та дизельне пальне для "Укрзалізниці" і бензин на АЗС.

"У 2020 році чинний президент України Володимир Зеленський і глава уряду Денис Шмигаль підписали меморандум із МВФ, у якому зобов’язалися запровадити формулу на газ "Амстердам плюс". Вона ідентична до "Дюссельдорф плюс" за винятком того, що в розрахунок брався хаб TTF у Нідерландах", – розповів Омельченко.

За його словами, сьогодні всі компанії – як приватні, так і державні – купують вугілля за формулою "Роттердам плюс".

"Україна очікує 600 тис. тонн імпортного вугілля. І весь цей обсяг куплений за формулою "Роттердам плюс". Подобається це комусь чи ні – але за цією формулою контракти підписали як приватні компанії, так і державна "Центренерго". Формула передбачає прозорий ринковий механізм: ціна на біржі в Європі плюс доставка до порту призначення. Інакше ніхто у світі не торгує ні вугіллям, ні іншими енергоресурсами", – заявив експерт.

Контекст:

Формулу "Роттердам плюс" ввели постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2017 року "Про затвердження порядку формування прогнозної оптової ціни електричної енергії". Згідно з постановою, у ціну електроенергії закладали вартість вугілля, з урахуванням котирувань індексу API2 європейського хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен).

23 серпня 2018 року Національна комісія, яка здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), скасувала формулу "Роттердам плюс" у зв'язку з початком дії нового ринку електричної енергії.