Відновлення імпорту електроенергії з Білорусі в перспективі поставить під загрозу енергетичну безпеку України – Буславець

Задоволення короткострокових інтересів трейдерів і окремих промислових споживачів завдяки відновленню імпорту електроенергії з Білорусі в середньостроковій перспективі поставить під загрозу енергетичну безпеку України, пише у своїй статті на сайті агентства УНН ексглава Міністерства енергетики Ольга Буславець.

Вона підкреслила, що зараз перед українською електроенергетикою стоїть низка проблем, які потребують невідкладного розв'язання. Зокрема, відновлення з нового року імпорту електроенергії з Білорусі "вже викликало подив і непорозуміння з боку наших європейських партнерів", зазначила ексміністерка.

Буславець вважає, що тимчасова заборона на імпорт електроенергії з Росії та Білорусі не означає блокування перетоків електричної енергії, які забезпечують стабільність паралельної роботи енергосистем і одержання аварійної допомоги, але з огляду на курс на інтеграцію української енергосистеми з європейською – це необхідний крок.

"Хочу вкотре підкреслити, що слідування короткостроковим інтересам трейдерів та окремих промислових споживачів у середньостроковій перспективі поставить під загрозу енергетичну безпеку нашої країни, у тому числі – майбутнє приєднання ОЕС (об'єднаної енергетичної системи. – "ГОРДОН") України до європейської синхронної зони ENTSO-E", – написала вона.

Буславець звернула увагу на необхідність чітко виконувати план синхронізації ОЕС України з ENTSO-E.

"Треба бути готовим, що чим ближче ми будемо до мети, тим більшим буде опір як із боку РФ, так і внутрішніх сил, не зацікавлених у запровадженні європейських правил і посиленні конкуренції. Потрібна активна позиція профільного міністерства і політична воля державної влади України в цілому", – переконана експертка.

На її думку, необхідно й далі вдосконалювати законодавство, яке визначає правила роботи ринку електроенергії, зокрема ухвалити законопроєкт №3657 від 15 червня 2020 року, який забороняє імпорт із РФ та Білорусі, удосконалює конкурсну процедуру з будівництва нової генерувальної потужності і регулює інші проблемні питання роботи учасників ринку. Також Україні необхідний закон про прозорість оптового енергетичного ринку для запобігання зловживаннями (REMIT) та низка інших рішень, які змінили б правила ціноутворення на балансувальному ринку, вважає Буславець. Ще одним кроком вона назвала вдосконалення порядку проведення електронних аукціонів із двосторонніми угодами.

"При цьому показовим має бути запровадження єдиних правил для всіх, а не створення привілейованих умов роботи для окремих ФПГ (фінансово-промислових груп. – "ГОРДОН") – хрестоматійним прикладом чого є так звана зелена металургія", – написала ексміністерка.

Вона переконана в необхідності й далі вдосконалювати механізм ПСО – публічних спеціальних обов'язків, щоб поступово зменшувати перехресне субсидування. Головною умовою в цьому процесі має бути забезпечення беззбиткової діяльності всіх учасників механізму ПСО – державних енергетичних компаній, постачальників універсальних послуг і виробників електроенергії з альтернативних джерел. Ухвалені наприкінці минулого року зміни в цьому напрямі не дадуть змоги повністю розв'язати це питання, тому що вони не балансують ситуації на ринку, вважає Буславець, і навіть за умови повної оплати за спожиту електроенергію приріст боргів у межах ПСО щомісяця становитиме приблизно 1 млрд грн.

Ще однією проблемою вона вважає погашення старих і нових боргів, накопичених на ринку електричної енергії.

"Сумарний обсяг накопичених боргів перед виробниками електричної енергії перевищив 60 млрд грн. Причому з них 27 млрд – за весь період функціонування попередньої моделі ринку єдиного покупця, а решта – сформовані впродовж 2020 року через фінансову розбалансованість нового ринку. Загальна заборгованість перед державним "Енергоатомом" – приблизно 23 млрд (з урахуванням боргів ОРЕ та "Укренерго" за балансуючу енергію), перед ВДЕ – понад 25 млрд. В умовах вимивання обігових коштів говорити доводиться, на жаль, не про сталий розвиток генерації та подальше залучення інвестицій, а про ймовірні дефолти енергогенеруючих підприємств", – написала ексміністерка.

Запуск конкурсу на будівництво високоманевреної генерації – ще один пункт зі списку Буславець. Вона підкреслює, що розвиток нових балансувальних потужностей сприятиме не тільки збільшенню частки електроенергії з відновних джерел енергії і "підняттю "бази" "Енергоатому" у профіцитний період" – теплу пору року. Це також, на її переконання, дасть змогу впроваджувати кроки з декарбонізації і плавно скорочувати частку вугільної теплової генерації.

Ексглава Міненерго вважає, що необхідно розв'язувати проблему із "зеленими" виробниками електроенергії та забезпечувати сталий розвиток відновних джерел енергії (ВДЕ). Першим кроком стало укладення торік меморандуму з виробниками ВДЕ і закону, який його імплементував, що знизило ціну "зеленої" електроенергії для споживачів на €2 млрд до 2029 року. Запуск "зелених" аукціонів дасть змогу істотно знизити вартість виробленої з ВДЕ електроенергії та узгодити темпи зростання з можливостями енергосистеми, зазначила вона.

Буславець підкреслила, що для розв'язання цих проблем поки є все необхідне – напрацьовані рішення, є ефективна, сформована за попередній період команда високопрофесійних фахівців, і все залежить від позиції нового керівництва міністерства.