"Vodafone Україна": Українська влада не виконує зобов'язань, які взяла на себе перед мобільними операторами

"Законопроєкт зараз передбачає підвищення частотної ренти на 5%, що призведе до додаткових фіскальних витрат для операторів, оціночно, понад 100 млн грн/рік для ринку. Ми сподіваємося, що із законопроєкту буде вилучено норми, які підвищують радіочастотну ренту. Адже накласти мораторій на підвищення ставок цієї ренти – вимога меморандуму про розвиток покриття LTE 900, підписаного представниками держави – президентом і прем'єр-міністром – та мобільними операторами у 2019 році", – розповіла Дейнега.

За її словами, мобільні оператори сумлінно виконують свої зобов'язання щодо меморандуму, зокрема інвестують сотні мільйонів гривень на побудову широкого покриття LTE 900, і мають право розраховувати на те, що держава виконуватиме свої.

"Ми рекордними темпами розгортаємо національне покриття 4G, переважно в невеликих населених пунктах, і дуже розраховуємо на те, що держава, зі свого боку, так само виконуватиме зобов'язання, передбачені в меморандумі, що свідчитиме про послідовність і передбачуваність інвестицій для міжнародних інвесторів і національного бізнесу", – підкреслила Дейнега.

Контекст:

1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні. Документ зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки.

Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться тільки великого бізнесу й не торкнуться загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його мають суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.

Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Союз українських підприємців назвали цей законопроєкт "спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки".