Вовк заявив, що "Роттердам плюс" змушує українські шахти підвищувати ефективність

Дмитро Вовк: У 2015 році і на газовому ринку, і на ринку енергетичного вугілля домінував підхід "витрати плюс". Він є архаїчним
Фото: ua-energy.org

Завдання України – відійти від ручного управління і перейти до прозорих механізмів розрахунку ціни на енергоносії, заявив голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Дмитро Вовк.

Запровадження механізму формульного визначення ціни на енергетичне вугілля дало можливість відійти від ручного управління і знизити державні дотації вугільній галузі, заявив в інтерв'ю виданню "Економічна правда" голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Дмитро Вовк.

"Насправді наше завдання – відійти від ручного управління і перейти до прозорих механізмів розрахунку ціни. Раніше індикативну ціну визначали вольовим рішенням міністра або віце-прем'єр-міністра. На момент ухвалення рішення було очевидно, що в України недостатньо джерел вугілля. Було очевидно, що велика частина видобутку неконкурентна", – прокоментував він обставини, що передували ухваленню формули "Роттердам плюс".

Між низькими цінами з дотуванням галузі з держбюджету і ринковим механізмом регулювання Україна обрала другий варіант, пояснив голова НКРЕКП.

"Раніше у країни було два варіанти. Перший – здаватися красивими, ставити низькі ціни, водночас паралельно з держбюджету виділяти багато коштів державним шахтам. Остання рекордна цифра була у 2014 році – 10 млрд грн. У 2013 році було 16 млрд грн. За тим курсом – $2 млрд. За поточним курсом це 52 млрд грн. Як тільки встановлюють ринкові ціни, з'являється мірило ефективності. Якщо компанія заробляє, їй не потрібні дотації. Якщо втрачає – держава має визначитися: субсидувати чи ні. Такий підхід і було обрано", – підкреслив Вовк.

Голова НКРЕКП уважає, що запровадження формульного принципу унеможливлює зловживання.

"У 2015 році і на газовому ринку, і на ринку енергетичного вугілля домінував підхід "витрати плюс". Він є архаїчним, тому що в ньому море ймовірних маніпуляцій. Щоб цього уникнути, потрібно вибрати бенчмарк. Його було обрано", – пояснив голова комісії.

Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявляв, що формула "Роттердам плюс" привела до збалансування ціни на вугілля і дала можливість протягом останніх двох років держшахтам додатково одержати 5,4 млрд грн.

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" містить ціну вугілля для виробництва електроенергії, ґрунтовану на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) плюс доправлення в український порт.

В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв: у разі постачання природного газу діє формула "Дюссельдорф плюс" (ціна хаба NCG + доправлення до хаба у Словаччині + доправлення в Україну), для нафти використовують котирування "Platts плюс премія".