Жоден з експертних висновків не підтверджує збиток від формули "Роттердам плюс". Жодної судової перспективи справа не має – адвокат
Саме наявність збитку і потерпілого – одна з основних ознак складу злочину, а низка українських і міжнародних експертиз та досліджень засвідчила, що збитку від застосування формули "Роттердам плюс" не було, підкреслив адвокат сторони захисту Артем Трекке.
У сторони обвинувачення у справі "Роттердам плюс" немає документальних підтверджень про збитки або постраждалих від дії формули, тому провадження не має судових перспектив, заявив в ефірі телеканала "112 Україна" адвокат сторони захисту Артем Трекке.
"Оскільки жоден з експертних висновків не підтверджує, що дійсно застосування формули "Роттердам плюс" завдало комусь збитку, – не може бути й мови про юридичну відповідальність будь-якої особи. У такому випадку жодної судової перспективи справа не має", – підкреслив він.
Трекке пояснив, що саме наявність збитку і потерпілого – одна з основних ознак складу злочину. Низка українських і міжнародних експертиз та досліджень засвідчила, що збитку від застосування формули не було.
"Крім того, у висновках і рецензіях, які додано до матеріалів кримінального провадження, спростовуються положення єдиного висновку сторони обвинувачення, які не підтвердилися розрахунково", – повідомив юрист.
Про те, що фінальна експертиза у справі "Роттердам плюс" не підтвердила заподіяння збитків, із посиланням на свої джерела повідомили 20 серпня головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов і видання "Українська правда".
За інформацією сторони захисту, чотири українські державні і міжнародні інститути підтвердили обґрунтованість застосування формули і відсутність будь-яких збитків від її дії. Підтвердити збитки від формули "Роттердам плюс" за зверненням НАБУ державні науково-дослідні інститути відмовилися.
8 серпня закінчувався термін проведення розслідування, яке триває 3,5 року, від березня 2017-го. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. Прокуратура пояснила рішення зупинити розслідування необхідністю отримати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу. У постанові прокурора йдеться про запити, датовані, зокрема, 2018 і 2019 роками, писало "РБК-Україна".
Адвокатка сторони захисту у справі "Роттердам плюс" Наталія Дригваль 10 серпня заявила, що НАБУ і САП, зупинивши розслідування, "взяли час", щоб отримати експертизу, яка доводила б тези сторони обвинувачення. Адвокатка наполягає на тому, що експертиза незаконна. НАБУ і САП можуть чинити тиск на експертів, щоб ті підтвердили збитковість формули "Роттердам плюс", припустила вона.
12 серпня НАБУ підтвердило, що розслідування припинено "на період отримання матеріалів виконання міжнародних запитів". Експертне підтвердження правильності визначення розміру збитків за весь період дії формули триває, визнали в антикорупційному бюро.
Колишній заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе заявляв, що у справі "Роттердам плюс" немає складу злочину, тому вона може розвалитися в суді.
У розслідуванні справи "Роттердам плюс" брали участь 15 детективів НАБУ і сім прокурорів САП. Загальні витрати держбюджету на їхню роботу становили 96 млн грн, за оцінками ексголови НКРЕКП Дмитра Вовка, зазначав "Цензор.НЕТ".
Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії лише для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала врахування вартості транспортування вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року із введенням ринку електроенергії.