Журналіст Лямець про вимогу МВФ повернути активи банків-банкрутів: Юркевич – один із яскравих фігурантів "банкопаду"
Урегулювати проблему з поверненням украдених активів збанкрутілих банків зможуть лише логічне доведення до ума кримінальних розслідувань, публічні кримінальні суди з особливою увагою держави до дій суддів та інші подібні заходи, заявив 20 грудня журналіст Сергій Лямець у своєму Facebook.
За його словами, ідеться про те, що в останньому меморандумі з МВФ українському уряду та Офісу генпрокурора поставлено завдання повернути активи збанкрутілих банків, які вкрали колишні власники. З часу "банкопаду" у 2014–2016 роках держава безрезультатно намагалася повернути 400 млрд грн, але не вдалося повернути навіть 100 млрд, зазначив Лямець. Він переконаний, що причина в тому, що силовики та судді часто ставали на бік колишніх власників банків і допомагали їм уникнути відповідальності.
"Кілька років тому я описував найяскравіші випадки виведення грошей із банків, які стали жертвами "банкопаду", – написав Лямець. – Анатолій Юркевич, колишній власник торгового центру "Магелан" у Києві та компанії "Мілкіленд". Він один із яскравих фігурантів "банкопаду"... Ось таких Юркевичів МВФ доручив притягати до відповідальності".
На прикладі Юркевича журналіст пояснив складність завдання, поставленого МВФ. Він зазначив, що НБУ визнав Юркевича особою, пов'язаною з "Українським професійним банком" ще 2015 року, тоді банк було визнано неплатоспроможним. З банку вивели більшу частину активів: за кілька днів до введення тимчасової адміністрації з УПБ винесли навіть офісні меблі. Зокрема, незадовго до введення тимчасової адміністрації до банку, у квітні 2015 року, УПБ отримав від "Авант Банку" міжбанківський кредит на 90 млн грн, у квітні – травні УПБ віддав у заставу майнові права за кредитами, які раніше видав юрособам, на суму 585 млн грн, написав Лямець.
"Договір між банками спеціально уклали так, щоб його не виконати і віддати майно. Уже за місяць усі права на заставу перейшли "Авант Банку"... були ознаки не цілком чесної операції. Юридичною мовою – нікчемної", – вважає журналіст.
За його інформацією, серед об'єктів була офісна будівля майже на 6 тис. м&³2; на київському Подолі за адресою Кирилівська, 69 (на той момент – Фрунзе, 69). Вона належала фірмі "Банкомзв'язок" Юркевича, яка кредитувалася в УПБ, згодом будівлю зняли з іпотеки і "Банкмозв'язок" вивела його на новостворене ТОВ "Фрунзе 69", потім туди нібито інвесторами зайшло двоє словацьких архітекторів, брати Душки.
"За підсумками грошей у банку не залишилося. На виплати взяли з бюджету", – заявив Лямець. Він уточнив, що Фонд гарантування вкладів визнає такі угоди УПБ нікчемними та продає права щодо кредитів на аукціоні. За епізодами виведення активів з УПБ відкрито "купу кримінальних проваджень, які вже років п'ять ведуть СБУ та поліція", додав журналіст.
"Щодо тієї ж будівлі на Фрунзе, 69 адвокати піднімають галас із залученням словацького посла і цілої ТСК із захисту інвесторів. Мовляв, кривдять інвесторів, держава не мала права продавати раніше вкрадене в УПБ. А чи були інвестиції насправді, поки ніхто не підтвердив. Кримінальних проваджень комісія, звісно ж, упритул не помічає", – написав журналіст.
Він нагадав, що 8 грудня суд за обвинуваченням прокуратури в межах кримінального провадження СБУ розпочав допит свідків за одним з епізодів щодо виведення активів з УПБ. Прокуратура, за його даними, обвинувачує одного з менеджерів Юркевича – Олексія Каргаполова, який 2015 року був в. о. голови правління УПБ.