Зміна власника – єдиний спосіб безболісного заспокоєння ринку – економіст Устенко про продаж "Сбербанка" G

Устенко: Націоналізація була б поганим рішенням, тому що повісила б на українських платників податків додаткові витрати
Скріншот: Ubr Video / YouTube

Варіанти закриття або націоналізації "Сбербанка" в Україні були б набагато гіршими, ніж його продаж компанії, пов'язаній із росіянами, зазначив у коментарі виданню "ГОРДОН" економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Продаж української "дочки" "Сбербанка" приватній компанії, нехай навіть пов'язаній із РФ, – найкращий варіант розвитку ситуації. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

"Я вважаю, що продаж "Сбербанка" – хороший варіант розвитку ситуації. Відбулася зміна власника – це єдиний спосіб безболісного заспокоєння ринку. Набагато гіршими були б варіанти його закриття або націоналізації, що до сьогодні не відкидали. Націоналізація – у будь-якому разі погане рішення, тому що повісила б на українських платників податків додаткові витрати. Не таким поганим рішенням було би перебування банку в підвішеному стані: і не закривати, і рішення не ухвалювати, як часто роблять в Україні. Це теж негативний сценарій розвитку ситуації. Він не давав би визначеності, що змушувало б кредиторів нервувати і напружувало би весь банківський сектор", – зазначив співрозмовник.

На його думку, усі розуміють, що новий власник банку буде пов'язаний із Росією, але нова прописка і власник – уже гарна новина.

"Той самий "Альфа-Банк" формально німецький, але всі уявляють, яке в нього коріння, і жодних ілюзій не мають. Так буде і зі "Сбербанком". Зміниться власник. Новий власник – приватна компанія. Принаймні банк вийде з-під керування материнської компанії – "Сбербанка России". Це зовсім інший розклад: раніше володіла держава Росія, тепер приватник. Змінюється прописка материнської компанії, що важливо. І ця прописка вже у Євросоюзі. А в нас зникає напруженість на ринку, через яку лихоманить усю банківську систему України. Усі розуміють, що є ризики: ніхто не знає, яку стратегію банк буде проводити, наскільки він буде підконтрольним Росії. Це питання, які так просто не вирішити. Але в будь-якому разі цей новий статус "Сбербанка" набагато кращий, ніж попередній", – підкреслив Устенко.

27 березня стало відомо про продаж 100% акцій ПАТ "Сбербанк" (Україна). Закриття угоди очікують після її схвалення фінансовими та антимонопольними регуляторами, зокрема в Латвії та Україні. 27 березня у прес-службі латвійського Norvik Banka, який також бере участь в операції з покупки української "дочки" "Сбербанка", повідомили, що основним покупцем стане син власника російської нафтової компанії "Русснефть" Михайла Гуцерієва Саїд.

7 березня "Сбербанк России" заявив, що почав обслуговувати у своїх відділеннях клієнтів із паспортами так званих "ДНР" і "ЛНР". Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков закликав Національний банк України негайно запровадити санкції проти російського банку.

У НБУ попередили, що в разі підтвердження інформації про готовність "Сбербанка России" обслуговувати власників паспортів "ДНР" і "ЛНР", вони будуть ініціювати перед Радою національної безпеки і оборони України питання про застосування санкцій до дочірнього банку "Сбербанка России" – ПАТ "Сбербанк".

15 березня РНБО доручила Нацбанку і Службі безпеки України проаналізувати діяльність банків, у капіталі яких є частка держбанків РФ. Увечері того ж дня НБУ запропонував запровадити санкції проти п'яти банків.

16 березня президент України Петро Порошенко затвердив санкції щодо "Сбербанка", "Промінвестбанку", ВТБ, "БМ Банку" і VS Bank строком на один рік.

23 березня НБУ запровадив санкції щодо "дочок" російських банків.