Держбюро розслідувань розробило проєкт інструкції щодо припинення та розслідування фактів тортур – Варченко
Щоб розслідування проваджень, пов'язаних із заявами про тортури, були оперативними та ефективними, усі учасники процесу мають дотримуватися певного алгоритму, це не дасть змоги знищити чи підробити докази, заявила перша заступниця Держбюро розслідувань Ольга Варченко.
У Державному бюро розслідувань підготували проєкт інструкції щодо припинення та розслідування фактів тортур, повідомила в інтерв'ю виданню "Цензор.НЕТ" перша заступниця голови відомства Ольга Варченко.
"У ній визначено механізм взаємодії між Державним бюро розслідувань і Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством оборони, Міністерством охорони здоров'я, Службою безпеки України, уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та іншими державними установами з протидії тортурам через негайне та своєчасне інформування ДБР про такі факти. Ця інструкція є алгоритмом взаємодії та методичної рекомендації щодо тісної співпраці між правоохоронними органами, – розповіла вона. – Передбачена у проєкті інструкції система заходів має стати потужним інструментом моніторингу та контролю за фактами, що мають ознаки тортур або іншої неналежної поведінки. Проєкт інструкції було передано для погодження та обговорення в державні і громадські організації, які буде задіяно в реалізації, і в офіс Ради Європи в Україні".
Варченко підкреслила, що за нинішньої неефективної системи розслідування таких справ Україна одержує негативні рішення Європейського суду з прав людини.
"У чому суть розслідування всіх таких проваджень? Це ефективність і оперативність. Якщо людині завдавали тілесних ушкоджень, то, по-перше, швидко призначаємо судмедекспертизу, щоб їх зафіксувати. По-друге, відразу ж проводимо всі необхідні огляди, обшуки, вилучення речових доказів тощо. Це все дає нам можливість оперативно зафіксувати сліди. А якщо справа потрапляє до нас не відразу, а, скажімо, за тиждень, а спочатку була у прокуратурі або іншому органі? А коли вона доходить до ДБР, у людини цих синців уже може й не бути, усі сліди знищено. І потім ми маємо таку практику рішень ЄСПЛ, де констатують неефективне розслідування. Причину ми бачимо в тому, що із самого початку не було проведено всіх необхідних слідчих дій, які б дали змогу зібрати докази. Якщо все буде зроблено правильно на першому етапі, тоді в тих самих підозрюваних не буде можливості розповідати, що потерпілий збрехав. Правоохоронці вміють замітати сліди, тому ми розробили алгоритм дій для потерпілих. Це не просто якийсь там документ, який ляже на стіл і всі про нього забудуть. Ні, ми хочемо, щоб ним активно користувалися. І прості громадяни, й адвокати, і судді, і лікарі. І ті самі правоохоронці, якщо їх обвинувачують у тому, чого вони не скоювали. Для нас це важливо", – заявила вона.
У звіті Харківського інституту соціальних досліджень "Моніторинг незаконного насильства в поліції України за 2004–2017 роки" йдеться, що за 2016–2017 роки в Україні зросла кількість жертв насильства з боку співробітників Національної поліції.
Спеціальний доповідач ООН із питань тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження Нільс Мельцер у 2018 році повідомляв, що в Україні багато людей скаржиться на катування та неналежне ставлення під час затримання й перебування в поліції.