Ексмер Ірпеня програв кандидату від "Слуги народу" у 95-му окрузі Київської області, нардеп Гаврилюк набрав 0,56%
В одномандатному виборчому окрузі №95 у Київській області за кандидата в народні депутати від партії "Слуга народу" Олександра Горобця проголосувало 27 311 виборців, за колишнього мера Ірпеня – 19 349, за нардепа від "Народного фронту" Михайла Гаврилюка, який балотувався як самовисуванець, свої голоси віддало 512 виборців.
За підсумками підрахунку 100% голосів у 95-му окрузі Київської області (місто Ірпінь, частина Києво-Святошинського району) переміг кандидат у народні депутати від партії "Слуга народу" Олександр Горобець, повідомляють на сайті Центральної виборчої комісії.
За нього проголосувало 30,06% (27 311) виборців. Його головним конкурентом був колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк. Свої голоси за нього віддало 21,29% (19 349 осіб).
Карплюка обрали мером Ірпеня на позачергових виборах у жовтні 2014 року. На виборах у 2015 році його переобрали головою міста. У липні минулого 2018 року він пішов у відставку.
19 липня 2019 року прессекретарка генпрокурора Лариса Сарган заявила, що ГПУ підготувала повідомлення про підозру Карплюку за ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах) Кримінального кодексу України. Із ним провели слідчі дії, проте підозри не вручали.
20 липня головна редакторка "Ірпінського вісника" Зоряна Міронішена заявила про тиск на газету із боку Карплюка.
У 95-му окрузі також балотувався як самовисуванець народний депутат України від "Народного фронту" Михайло Гаврилюк. Він набрав 0,56% (512 голосів).
Гаврилюк набув популярності після того, як під час Євромайдану з'явилося відео знущань співробітників міліції з нього. Протестувальника повністю роздягли і змушували фотографуватися із силовиками. Після перемоги Революції гідності Гаврилюка обрали нардепом.
21 липня відбулися позачергові вибори у Верховну Раду. За даними Центральної виборчої комісії України, явка становила 49,84%.
Вибори відбулися за змішаною системою: половину депутатів обирали за пропорційним принципом, що передбачає закриті партійні списки і п'ятивідсотковий прохідний бар'єр, другу половину – за мажоритарним. У парламент обирали 225 депутатів за списками і 199 у мажоритарних округах (26 округів розташовані на окупованій Росією території, там виборів не проводили).