Глузман: 30% населення таборів були українцями. Етнічні або вихідці з України
Представники української нації завжди були схильні до опору чинній владі, про це свідчить кількість українців у радянських таборах і два Майдани в сучасній історії України, заявив глава Асоціації психіатрів України Семен Глузман в інтерв'ю головному редакторові видання "ГОРДОН" Олесі Бацман.
Українців у радянських таборах було приблизно 30% – тому що у нації був "фермент опору". Таку думку в ефірі програми "БАЦМАН" головного редактора видання "ГОРДОН" Олесі Бацман на каналі "112 Україна" висловив колишній політв'язень і дисидент, глава Асоціації психіатрів України Семен Глузман.
"Приблизно 30% населення таборів були українцями. Етнічні або вихідці з України. Це не означає, що ми всі були мудрими і високоінтелектуальними. Ми різні. Були й аморальні люди серед тих, кого заарештував КДБ. Головним було інше. Був фермент опору. На мене дуже образилися білоруські інтелектуали, коли я вголос у їхній присутності сказав, що жодного [політв'язня] білоруса ніколи не було. Жодного узбека, жодного таджика ніколи не було. А КДБ був скрізь, у кожному районному центрі. Це свідчить про те, що там не було ферменту опору", – зазначив Глузман.
На його думку, два минулі Майдани в історії сучасної України підтверджують його слова.
"Можна, звичайно, вірити розмовам, що це американці все зробили. Мадам, дружина попереднього президента [Віктора Януковича Людмила], уже пояснювала нам про наколоті апельсини та інше. Насправді, коли я після роботи носив продукти, куплені в магазині, для того щоб люди вистояли, не голодували... Хтось міг активніше поводитися, я не міг, та й вік... Але результату немає", – додав Глузман.
На його думку, незалежність 25 років тому Україна здобула випадково.
"На мене дуже образилися мої друзі по ГУЛАГу, коли першого ж року незалежності я публічно сказав, що ми її здобули випадково. Що незалежність – це диво, що впало з неба. Таке ж диво вийшло у Таджикистані, Узбекистані та в інших республіках. Мій близький табірний друг сказав мені тоді: "Ви не маєте рації, ми ж страждали". Мені довелося йому відповісти тим, про що він знав: "Коли ми страждали, український народ не стояв біля парканів і не вимагав нашого визволення". Це реалії, до них треба спокійно ставитися. Чесно кажучи, я вважав, що державне життя в Україні складеться краще. Це мені давало надію раніше", – наголосив колишній політв'язень.
Глузман: Я був би дуже поганим президентом. У в’язницях сиділи б не злодії, а інші люди. Читайте повну версію інтерв'ю
У травні 1972 року Глузмана заарештував КДБ за "антирадянську агітацію та пропаганду". Суд інкримінував йому поширення "самвидаву" і "неправдивої інформації про порушення прав людини у СРСР", зокрема про зловживання психіатрією в політичних цілях.
За вироком суду Глузман дістав сім років таборів і три роки заслання. Відбував покарання в політичній зоні в Пермській області. Двічі оголошував голодування, кожне з яких тривало чотири місяці.