Клімкін: Боюся, що наші партнери перестануть довіряти українським політикам вирішувати виклики так, як це бачить Україна
Перед Україною сьогодні стоять три виклики: російська агресія й окупація, енергетична безпека й економічна стабільність країни. Нова українська команда має чітко "протиснути" інтереси країни з партнерами України, заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін в інтерв'ю виданню "ЛІГАБізнесІнформ" заявив, що бачить великі загрози для України.
"Я дуже боюся, дивлячись на те, що відбувається. Я боюся, що наші партнери перестануть довіряти українським політикам вирішувати українські виклики так, як це бачить Україна. І що за нас почнуть вирішувати інші – в інших столицях. Так, будуть допомагати за інерцією – розумом, але не серцем. Зараз допомагають і розумом, і серцем. Якщо це зникне, для нас це означає, що менеджерити справи України спробує Росія, а Європа спостерігатиме. А ще це означає федералізацію, розділ України й виведення теми окупованого Криму з порядку денного на міжнародній арені", – зазначив Клімкін.
Він підкреслив, що Україна зараз "дуже дістала" Росію.
"Дістали на всіх міжнародних аренах. Дістали в усіх двосторонніх контекстах. Дістали в судах. Скрізь дістали. Вони зараз найбільше мріють про те, щоб наша зовнішня політика зникла як явище разом з усіма позовами, Кримом і всім іншим. Це їхня мрія", – переконаний глава МЗС.
Він назвав три головні виклики, від вирішення яких, на його думку, залежить існування України.
"Перше – це російська агресія й окупація (Крим і Донбас); енергетична безпека (всі складники – не тільки транзит російського газу); економічна стабільність країни (слабка Україна нікому не потрібна). Усі три виклики неможливо вирішити окремо. Нова команда має чітко протиснути наші інтереси з нашими партнерами, це має бути єдина стратегія вирішення головних викликів... Ми зараз повинні заскочити в поїзд, щоб усі ці загрози пройшли повз. Ми маємо взяти власну долю у свої руки. Інакше ми впадемо під навислими загрозами і станемо сірою буферною зоною. Це безпосередньо вплине на наше існування. Будемо два покоління постачати сільськогосподарську продукцію й людей", – додав Клімкін.
30 травня президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду подання про звільнення Клімкіна. 31 травня міністр закликав нардепів підтримати його відставку.
Комітет Верховної Ради у закордонних справах на засіданні 5 червня підтримав проєкт постанови про відставку Клімкіна з посади міністра закордонних справ.
6 червня Рада не підтримала відставки Клімкіна.
Після цього Зеленський уже двічі підписував нові подання про звільнення Клімкіна й подав до Ради пропозицію призначити главою МЗС України Пристайка, якого 22 травня було призначено заступником глави Адміністрації Президента.
Минулого тижня між Клімкіним і Зеленським стався конфлікт через ноти, якими МЗС України і РФ обмінялися щодо питання звільнення українських моряків.