Кошель: Негативу у скороченні чисельності нардепів більше, ніж позитиву G

Кошель: Скорочення чисельності нардепів може призвести до складнощів у роботі Верховної Ради

Фото: Олексій Кошель / Facebook

З погляду піару президентський законопроєкт про скорочення чисельності нардепів має сподобатися українським виборцям, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Ініціатива щодо скорочення чисельності народних депутатів містить більше негативу, ніж позитиву, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

"Передусім мені не подобається тенденція в парламенті цього скликання, коли законопроєкти ухвалюють без ретельного обговорення. Питання скорочення чисельності нардепів – дуже серйозне. Це не просто математичне зменшення. Тут потрібно розуміти, як це позначиться на роботі парламентських комітетів, виборчої системи тощо. Як на мене, це число придумали, найімовірніше, політтехнологи [експрезидента України] Леоніда Кучми – тему про 300 депутатів дуже добре сприймали виборці. Але єдиний аргумент, який я чув від представників "Слуги народу", – це те, що вони розглядають пропорційне співвідношення кількості виборців і кількості нардепів. Однак за такої логіки теж немає кореляції, тому що в такому разі виходить, що в нас у країні живе всього 32 млн громадян. Схожий підхід є в наукових розробках, але його не рекомендують і не застосовують на практиці. Тому я вважаю, що скорочення чисельності нардепів може призвести до складнощів у роботі Верховної Ради", – підкреслив Кошель.

За його словами, це може негативно позначитися і на роботі парламентських комітетів.

"На сьогодні в парламенті діють 23 комітети. Якщо вони так і залишаться функціонувати, то за 300 нардепів у кожен із комітетів увійде в середньому 13 депутатів. І для ухвалення рішень знадобляться голоси лише семи нардепів. Також, на відміну від більшості європейських парламентів, у нас реєструють дуже багато законопроєктів. Наприклад, у минулому скликанні зареєстрували приблизно 12 тис. законодавчих актів. І зараз ця тенденція зберігається. Тож весь цей масив законодавчих напрацювань мають розглядати саме комітети. Тому скорочення кількості нардепів може призвести до певних складнощів і тут. До того ж скорочення складу народних депутатів суперечитиме самій логіці виборчої системи. Робота нардепа не обмежується сесійною залою та комітетом – він також має взаємодіяти і з виборцями", – сказав співрозмовник.

Він сподівається, що законопроєкту, яким пропонують скоротити кількість нардепів, не ухвалять.

"Якщо говорити про піар-складову цього законопроєкту, то він має сподобатися українським виборцям. Політики вже протягом кількох десятиліть спекулюють на темі скорочення чисельності нардепів, чіпляючи на них ярлики "людей, які нічого не роблять і проїдають бюджетні кошти". У межах цих спекуляцій лунають твердження: мовляв, зменшення кількості депутатів дасть змогу знизити витрати на утримання парламенту. Але загалом я вважаю, що негативу тут більше, ніж позитиву. Тому буду радий, якщо у Верховній Раді не набереться 300 голосів, необхідних для ухвалення цього законопроєкту в цілому", – резюмував Кошель.

3 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №1017 "Про внесення змін до ст. 76 і 77 Конституції України", який пропонує скоротити кількість народних депутатів до 300, а обирати їх – за пропорційною системою.

Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Раді законопроєкт №1017 як невідкладний 29 серпня 2019 року. Верховна Рада скерувала законопроєкт до Конституційного Суду для надання висновку про відповідність Основному закону 3 вересня.

Конституційний Суд вирішив, що законопроєкт відповідає Основному закону.