Кошель про гендерні квоти для політичних партій: У списки набиратимуть не жінок-політиків, а просто представниць жіночої статі G

Уведення гендерних квот для політичних партій може стати причиною того, що українські партії заноситимуть у свої списки не жінок-політиків, а просто представниць жіночої статі. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

"Якщо це правда, то така ініціатива буде не зовсім розумною. У нас і раніше були квоти. Партії отримували державне фінансування, і це стимулювало їх залучати жінок у свої списки. До того ж партії, які не дотримувалися квот, критикували журналісти. Водночас я противник таких жорстких квот. Потрібно виходити з того, наскільки у нас сильна партійна система. Якщо подивитися на українські партії, зокрема представлені в парламенті, деякі живуть у віртуальній площині. Наприклад, у "Слуги народу" немає жодного офіційно зареєстрованого осередку зі статусом юридичної особи. На практиці це означає, що вони не можуть навіть подати оголошення в газету за 100 грн – тільки через посередництво бухгалтерії центрального офісу. Фактично оперативну діяльність партії заблоковано. Тобто реальної діяльності в місцевих осередків немає", – підкреслив Кошель.

Він зазначив, що і без уведення нових квот кількість жінок у Верховній Раді поступово збільшувалася.

"Я веду до того, що така ініціатива може призвести до ситуації, що на практиці жінок набиратимуть у партійні списки в екстреному порядку, щоб заповнити квоти. Причому не жінок-політиків, а просто представниць жіночої статі. Попереднє законодавство заохочувало партії, де було достатньо жінок. І кількість жінок у парламенті таки зростала. Та сама "Самопоміч" отримувала додаткове державне фінансування завдяки тому, що дотримувалася квот. Тому в цьому питанні потрібно враховувати реальний стан партійної структури в Україні, а не просто формально зареєстрованих партій", – резюмував Кошель.

У коментарі руху "Чесно" членкиня Центральної виборчої комісії Вікторія Глущенко повідомила, що партій, які не дотримуються гендерних квот, не допустять до виборів.

У "Чесно" зазначили, що тепер для того, щоб висунути лінійку кандидатів на всі вакантні місця в раді, необхідно мати в команді від 14 (Ужгородська міська рада) до 48 кандидаток (Київська міська, Харківська та Дніпропетровська облради).

"Для тих партій, які балотуватимуться до рад великих міст і обласних рад, загальна кількість кандидаток на місцевих виборах 2020 року значно зросте. Для того щоб покрити всі великі міста з усіма округами й отримати реєстрацію у ЦВК, доведеться знайти 620 кандидаток, а для облрад – 668", – вважають у "Чесно".

Менше кандидаток партіям необхідно знайти для Ужгородської міськради та Закарпатської облради, найбільше – для Києва та області, а також для Харкова й області.

Місцеві вибори в Україні заплановано на 25 жовтня 2020 року.

11 липня 2019 року Верховна Рада минулого скликання ухвалила у другому читанні проєкт Виборчого кодексу України (законопроєкт №3112-1). 27 серпня 2019 року спікер Верховної Ради VIII скликання Андрій Парубій повідомив, що підписав закон.

У громадянській мережі "Опора" заявляли, що президенту варто ветувати Виборчий кодекс, оскільки він є "не просто застарілим", а демонструє відсутність виборчої реформи.

Президент України Володимир Зеленський ветував Виборчий кодекс України від 13 вересня. Він повернув закон у Верховну Раду зі своїми пропозиціями. На думку глави держави, положення цього кодексу фактично зберігають ознаки пропорційної виборчої системи із закритими списками.

3 жовтня Верховна Рада України передала Виборчий кодекс на доопрацювання.

Парламент ухвалив закон 19 грудня.