Люди Трампа тиснули на Україну у зв'язку зі справою Байдена ще за Порошенка

Кампанія тиску на Україну з боку Білого дому почалася не з липневого дзвінка президента США Дональда Трампа українському колезі Володимирові Зеленському, а набагато раніше, ще коли главою Української держави був Петро Порошенко. Про це 5 лютого повідомив американський сайт Talking Points Memo, що спеціалізується на політичній журналістиці.

Сайт посилається на документи й переписку в месенджерах, згідно з якими Порошенко мав заявити про розслідування ймовірних корупційних зв'язків колишнього віцепрезидента США Джо Байдена журналісту The Hill Джону Соломону. Інтерв'ю було заплановане на 11 березня 2019 року.

Попередньо інтерв'ю погодили на лютневій зустрічі Порошенка з довіреними особами особистого адвоката Трампа Рудольфа Джуліані Левом Парнасом та Ігорем Фруманом, про цю розмову раніше не було відомо, стверджує сайт. 

В Адміністрацію Президента надіслали запитання, які мав поставити Соломон. Наприклад: "Чи був у Байдена особистий інтерес до Генпрокуратури України та її діяльності?", "Чи були син віцепрезидента [Гантер Байден] і компанія Burisma Holdings під слідством, наскільки серйозними були обвинувачення?", "Що сталося з розслідуванням після втручання віцепрезидента?". Одне із запитань стосувалося тодішньої амбасадорки США в Україні Марі Йованович та її лояльності до адміністрації Трампа.

Видання стверджує, що має переписку представниці АП Дар'ї Худякової з Парнасом, у якій вона називає інтерв'ю "вкрай важливим для нас".

Однак через нез'ясовані причини Порошенко в останній момент скасував інтерв'ю.

У підсумку із Соломоном спілкувався тодішній генпрокурор України Юрій Луценко, який заявив, що у 2016 році Йованович передала йому перелік осіб, щодо яких не можна проводити розслідування. Луценко також сказав, що Генпрокуратура почала розслідування українського втручання у вибори у США 2016 року.

Після цього інтерв'ю Трамп написав у Twitter: "Вимальовується українська змова для допомоги [на президентських виборах Гілларі] Клінтон".

Луценко також натякнув, що відставка його попередника Віктора Шокіна пов'язана із кримінальним провадженням, де містилися матеріали про те, що члени ради директорів Burisma, зокрема син Байдена Гантер, отримали $17 млн, походження яких було сумнівним. Згодом Луценко наголошував, що в його відомства не було доказів правопорушень із боку ексвіцепрезидента США або його сина.

Після телефонної розмови Трампа і Зеленського, яка відбулася 25 липня 2019 року, у США розгорівся скандал, який призвів до початку процедура імпічменту глави Білого дому. У середині вересня у ЗМІ з'явилася інформація, що Трамп міг тиснути на українського президента, про що співробітник американської розвідки повідомив в офіційній скарзі на ім'я керівництва.

25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму розмови. Із неї випливає, що Трамп порушив питання про розслідування діяльності в Україні свого ймовірного суперника на президентських виборах 2020 року Джо Байдена і його сина Гантера. Зеленський пообіцяв Трампу, що новий український генпрокурор "подивиться на ситуацію".

18 грудня Палата представників схвалила обидві статті обвинувачення в межах процедури імпічменту Трампа: "зловживання службовим становищем", а також "перешкоджання роботі Конгресу" під час проведення розслідування. Демократи вважають, що глава Білого дому заради власної політичної вигоди проігнорував національні інтереси США. Трамп став третім американським президентом, якому оголосила імпічмент Палата представників.

Сенат США розпочав процес у справі про імпічмент 16 січня 2020 року. Увечері 5 лютого верхня палата американського парламенту відхилила обидві статті обвинувачення.